ОДЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
о́де «ось тут, осьде»
результат злиття вказівної частки о (от) і підрядно-питального слова (прислівника) де;
частки -ка, -ки, -чки, -ль- ті самі, що і в словах та́мка, та́мки, та́мечки, кі́лька;
Фонетичні та словотвірні варіанти
о́дека
о́деки
о́дельки
о́дечки
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
о (от)(прислівника) | ? |
-ка | ? |
-ки | ? |
-чки | ? |
-ль- | ? |
та́мка | ? |
та́мки | ? |
та́мечки | ? |
кі́лька | ? |
одо́ «осьде»
результат злиття вказівного прислівника [о́де] з вказівною часткою о (о́де-о́ › одо́);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
о́де (о́де-о́ › одо́) | ? |
від (прийменник)
оді-;
усі форми з псл. otъ, форми з -д виникли за аналогією до над, під (под), пе́ред;
псл. otъ‹*ot зводиться до прислівника іє. *ati, *eti «через що; назовні; звідки»;
споріднене з лит. at-, префіксом, що означає рух від чого і до чого, також ata-, ati-, лтс. at-, прус. at-, et-, гот. id-, двн. it-, ita- «но-, до-», ірл. aith-, aid- «по-, від-», дінд. áti, ав. aiti- «через, пере-», лат. at «але», et «i», гр. ἔτι «ще, все ще», фріг. ἐτι;
р. от, ото, бр. ад, др. отъ, п. ч. od, ode, слц. od, odo, вл. wot, wote, нл. wot, болг. м. од, схв. од, ода, слн. od, стсл, отъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
від
(префікс)
віді-
відо
од
од-
одо
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
aiti- «через, пере-» | авестійська |
ад | білоруська |
од | болгарська |
wot | верхньолужицька |
wote | верхньолужицька |
id- | готська |
ἔτι «ще, все ще» | грецька |
it- | давньоверхньонімецька |
áti | давньоіндійська |
отъ | давньоруська |
*ati | індоєвропейська |
aith- | ірландська |
at «але» | латинська |
at- | латиська |
at- | литовська |
од | македонська |
wot | нижньолужицька |
od | польська |
ode | польська |
otъ | праслов’янська |
otъ‹*ot | праслов’янська |
at- | прусська |
от | російська |
од | сербохорватська |
od | словацька |
odo | словацька |
od | словенська |
ото | українська |
ода | українська |
стсл | українська |
отъ | українська |
ἐτι | фрігійська |
od | чеська |
ode | чеська |
над | ? |
під (под) | ? |
пе́ред | ? |
*eti «через що; назовні; звідки» | ? |
ata- | ? |
ati- | ? |
et- | ? |
ita- «но-, до-» | ? |
aid- «по-, від-» | ? |
et «i» | ? |
д «до, к» (прийменник з дав. в.)
безпосереднє виведення [д] з до (Ogonowski Studien 59) помилкове;
очевидно, результат функціональної і фонетичної взаємодії прийменників к і до;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ід
од
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
д | ? |
к | ? |
до | ? |
огник «зозулин цвіт, Lychnis flos cuculi L.; флокс Друмонда, Phlox drummondii Hook.» (бот.)
похідне утворення від [ого́нь] «вогонь»;
назва зумовлена яскравим кольором квітів цих рослин;
пор. п. płomieńczyk «татарське мило», ч. pana Ježíše krv «зозулин цвіт», plamenčice «татарське мило», схв. од два брата крв «тс.»;
р. [огневи́к] «татарське мило, Lychnis chalcedonica L.», схв. о̀гњица «зозулин цвіт», о̀гњац «татарське мило», слн. ogenj-pereč «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бузьків
«зозулин цвіт»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
płomieńczyk «татарське мило» | польська |
огневи́к «татарське мило, Lychnis chalcedonica L.» | російська |
од «тс.» | сербохорватська |
два «тс.» | сербохорватська |
брата «тс.» | сербохорватська |
крв «тс.» | сербохорватська |
о̀гњица «зозулин цвіт» | сербохорватська |
ogenj-pereč «тс.» | словенська |
о̀гњац «татарське мило» | українська |
pana Ježíše krv «зозулин цвіт» | чеська |
ого́нь «вогонь» | ? |
płomieńczyk «татарське мило» | ? |
plamenčice «татарське мило» | ? |
ода́каль «звідкись»
очевидно, результат спрощення давнішої форми *оддакаль, утвореної з прийменника од «від» і займенникових компонентів да- в ролі частки із семантикою неозначеності та -каль, паралельного до -кіль у словах типу [одкаль] «звідки», відкі́ль, [до́кіль] та ін;
схв. о̀да̄клē «звідки, звідкись», о̀даклē «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
клē «звідки, звідкись» | сербохорватська |
о̀даклē «тс.» | українська |
*оддакаль | ? |
од «від» | ? |
да- | ? |
-каль | ? |
-кіль «звідки» | ? |
відкі́ль | ? |
до́кіль | ? |
о́дналь «звідти»
складне утворення з прийменника од «від» і займенникового компонента, очевидно, тотожного з ч. ст. nali «от, ось, он», етимологічно не зовсім ясного, можливо, пов’язаного з укр. на «ось, бери»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
на «ось, бери» | українська |
nali «от, ось, он» | чеська |
од «від» | ? |
nali «от, ось, он» | ? |
однові́лити (про попадю: ходити по приходу й збирати льон та інші подаяння)
неясне;
можливо, похідне утворення від незафіксованої основи *одновільня «податок від нового льону», утвореної з прийменника од і основ прикметника нови́й та іменника льон;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
*одновільня «податок від нового льону» | ? |
од | ? |
нови́й | ? |
льон | ? |
о́дстор «осторонь, поблизу (від чогось)»
не зовсім ясне утворення з прийменника од «від» і скороченої основи іменника сторона́;
можливо, калька н. abseits «тс.», утвореного з прийменника ab «від» і основи іменника Seite «сторона»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
abseits «тс.» | німецька |
од «від» | ? |
сторона́ | ? |
ab «від» | ? |
Seite «сторона» | ? |
одтамаль «звідти»
складне прислівникове утворення з прийменника од, прислівника там і кінцевої частини -аль, -але, введеної, очевидно, за аналогією до слів типу одкаль, о́дналь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
одтамале
оттамале
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
од | ? |
там | ? |
-аль | ? |
-але | ? |
одкаль | ? |
о́дналь | ? |
одтамтиле «звідти»
складне утворення з прийменника од і двох синонімічних прислівникових основ там і тиле, тотожної з -тіль, р. -толе, бр. -туль (пор. відта́м і відті́ль);
бр. [оттамтуль];
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
-туль (пор. відта́м і відті́ль) | білоруська |
оттамтуль | білоруська |
-толе | російська |
од | ? |
там | ? |
тиле | ? |
-тіль | ? |
од'ядник «купина, Polygonatum multiflorum All.» (бот.)
очевидно, утворене на основі виразу од яду, оскільки корінь рослини використовували в народній медицині від укусів скаженого собаки;
крім того, вся рослина дуже отруйна і викликає блювання;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
од | ? |
яду | ? |
цабе́ (вигук, яким завертають волів праворуч; праворуч; поважна персона)
слово виникло в результаті злиття прийменника од (від) із займенником се́бе́: од себе › д’себе › цебе › цабе;
у російській і польській мовах з української;
р. [цобе́], [цоб], п. [cabe];
Фонетичні та словотвірні варіанти
сабе́
собцебе
цабе́й
(вигук, яким спрямовують коней і волів праворуч)
цабе́кати
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
cabe | польська |
цобе́ | російська |
цоб | українська |
од (від) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України