ОДВІРЦІ — ЕТИМОЛОГІЯ

две́рі

псл. dvьrь, пов’язане з псл. dvorь, укр. двір;
споріднене з лит. dùrys, лтс. duris, гот. daúr, двн. turi (ΗΒΗ. Tür), гр. ϑύρα, лат. fores;
іє. *dhwer-;
р. дверь, две́ри, бр. дзве́ры, др. двьрь, дверь, п. drzwi, [drwi], ч. dveře (мн.), ст. dřvi, слц. dvere, вл. durje, нл. źurja, слн. dúri, dvęri, стсл. двьри (мн.), двьрь (одн. жін. р.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

две́рки «малі двері»
две́рник «швейцар»
две́рці «малі двері Г; [хвіртка ДзАтл I]»
дверця́та
дверча́та
дверча́тий
одве́рок «одвірок»
одві́р
о́двір «біля дверей»
одві́р'є «тс.»
одві́рець
одві́рник «деталь засува, що прибивається до одвірка»
одві́рок «рама дверей»
переддве́р'я «місце перед дверима»
придве́рє «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дзве́ры білоруська
durje верхньолужицька
daúr готська
ϑύρα грецька
turi давньоверхньонімецька
двьрь давньоруська
fores латинська
duris латиська
dùrys литовська
źurja нижньолужицька
drzwi польська
dvьrь праслов’янська
dvorь праслов’янська
дверь російська
dvere словацька
dúri словенська
dvęri словенська
двьри (мн.) старослов’янська
двір українська
две́ри українська
дверь українська
drwi українська
двьрь (одн. жін. р.) українська
dveře (мн.) чеська
*dhwer- ?
dřvi ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України