ОГІРОЧНІ — ЕТИМОЛОГІЯ

огіро́к «Cucumis sativus L.» (бот.)

зі слов’янських мов запозичено в балтійські (лит. agur̃kas, agurkė˜lis, лтс. agurķis, gur̂ķis) і германські (нвн. Gurke, [agurke], гол. a(u)gurk, дат. agurk, шв. gurka «тс.», англ. gherkin «солоний огірок»);
гр. ἀγγούρι(ον) вважається також (Machek Jm. rostl. 227; Кluge–Mitzka 277; Klein 654) запозиченням зі східних мов (перс. angārah «кавун», angūr «гроно, виноград»);
здебільшого пов’язується з гр. ἄωρος «несвоєчасний, передчасний, незрілий» (оскільки огірки їдять зеленими, на противагу дині – πέπων буквально «спілий»), утвореним за допомогою заперечного ἄ -відὥρα «час, рік, день, пора», спорідненого з гот. jer «рік», двн. jār, нвн. Jahr «тс.», укр. я́рий, ярови́й;
сгр. ἄγουρος «огірок» (нгр. ἄγουρος, ἀγγούρι(ον) «тс.») загальноприйнятої етимології не має;
запозичення із середньогрецької мови;
р. огуре́ц, [огуро́к], бр. агуро́к, др. огурець, п. ogórek, ст. ogurek, ogorek, ogórka, ч. okurka, [okurek, ogurek, oharek, oharka, ohar], слц. uhorka, [uharka, uherka, ugorka, uhorok], вл. korka (можливо, з нім. або ч., Kluge–Mitzka 277), нл. gurka, схв. [вугорек, угорак, угорка], слн. [ogûrеk];
Фонетичні та словотвірні варіанти

вгурецъ (XVIII ст.)
вогіро́к
гіро́к
говіро́к
гоїри́ння «огудина огірків»
гоїро́к «тс.»
гу́рки́ «огірки»
гуркови́ннє «гудина огірків»
гуркові́ннє «тс.»
гуро́к «огірок»
гуро́чковий (про колір)
гуро́чник «гудина огірків; місце, де ростуть огірки»
гуро́шник «тс.»
жаб'ячі «бобівник, Menyanthes trifoliata L.»
о́гиро́к «огірок»
огірко́вий
огіро́чки «вид гаївки»
огіро́чний
огіро́чник «юшка, зварена із солоними огірками»
огірчи́ння «стебла огірків»
огорок «огірок»
огурець
огурка
огурок «тс.»
огуро́чнік «гудина огірків; місце, де ростуть огірки»
огурчина «якась рослина»
угіро́к «огірок; рід вишивки»
хірок «огірок»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
gherkin «солоний огірок» англійська
агуро́к білоруська
korka (можливо, з нім. або ч., Kluge--Mitzka 277) верхньолужицька
jer «рік» готська
ἀγγούρι(ον) грецька
ἄωρος «несвоєчасний, передчасний, незрілий» (оскільки огірки їдять зеленими, на противагу дині -- πέπων буквально «спілий») грецька
jār давньоверхньонімецька
огурець давньоруська
agurk датська
gurka нижньолужицька
Jahr «тс.» нововерхньонімецька
ogórek польська
огуре́ц російська
вугорек сербохорватська
ἄγουρος «огірок» (нгр. ἄγουρος, ἀγγούρι(ον) середньогрецька
uhorka словацька
ogûrеk словенська
я́рий українська
огуро́к українська
okurek українська
ogurek українська
oharek українська
oharka українська
ohar українська
uharka українська
uherka українська
ugorka українська
uhorok українська
угорак українська
угорка українська
okurka чеська
gurka «тс.» шведська
-відὥρα «час, рік, день, пора» ?
ярови́й ?
ogurek ?
ogorek ?
ogórka ?

огіро́чник «огіркова трава, Borago officinalis L.» (бот.)

похідне утворення від огіро́к;
назва зумовлена тим, що молоде листя цієї рослини має смак огірка і може використовуватися для салатів;
р. огуре́чник, огуречная трава, [огуречница, огуречный дух], бр. агуро́чнік, агурэ́чнік, п. ogórecznik, слц. [oharkový kvet] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гиро́чник
оги-
огіречник
огіро́чна
огірошна
огіро́шник
огуречна
огуречник
угіречник «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
агуро́чнік білоруська
ogórecznik польська
огуре́чник російська
oharkový kvet «тс.» словацька
огуречная українська
огуречница українська
огуречный українська
агурэ́чнік українська
огіро́к ?

огіро́чник «конюшина польова, котики, Trifolium arvense L.» (бот.)

назва, можливо, зумовлена тим, що ко- нюшину польову підкладають під огірки, щоб було менше пустоцвіту;
похідне утворення від огіро́к;
Фонетичні та словотвірні варіанти

огірочки
огірочна
огірошна
огіро́шник «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ко- ?
огіро́к ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України