ОГІРОК — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
огіро́к «Cucumis sativus L.» (бот.)
зі слов’янських мов запозичено в балтійські (лит. agur̃kas, agurkė˜lis, лтс. agurķis, gur̂ķis) і германські (нвн. Gurke, [agurke], гол. a(u)gurk, дат. agurk, шв. gurka «тс.», англ. gherkin «солоний огірок»);
гр. ἀγγούρι(ον) вважається також (Machek Jm. rostl. 227; Кluge–Mitzka 277; Klein 654) запозиченням зі східних мов (перс. angārah «кавун», angūr «гроно, виноград»);
здебільшого пов’язується з гр. ἄωρος «несвоєчасний, передчасний, незрілий» (оскільки огірки їдять зеленими, на противагу дині – πέπων буквально «спілий»), утвореним за допомогою заперечного ἄ -відὥρα «час, рік, день, пора», спорідненого з гот. jer «рік», двн. jār, нвн. Jahr «тс.», укр. я́рий, ярови́й;
сгр. ἄγουρος «огірок» (нгр. ἄγουρος, ἀγγούρι(ον) «тс.») загальноприйнятої етимології не має;
запозичення із середньогрецької мови;
р. огуре́ц, [огуро́к], бр. агуро́к, др. огурець, п. ogórek, ст. ogurek, ogorek, ogórka, ч. okurka, [okurek, ogurek, oharek, oharka, ohar], слц. uhorka, [uharka, uherka, ugorka, uhorok], вл. korka (можливо, з нім. або ч., Kluge–Mitzka 277), нл. gurka, схв. [вугорек, угорак, угорка], слн. [ogûrеk];
Фонетичні та словотвірні варіанти
вгурецъ
(XVIII ст.)
вогіро́к
гіро́к
говіро́к
гоїри́ння
«огудина огірків»
гоїро́к
«тс.»
гу́рки́
«огірки»
гуркови́ннє
«гудина огірків»
гуркові́ннє
«тс.»
гуро́к
«огірок»
гуро́чковий
(про колір)
гуро́чник
«гудина огірків; місце, де ростуть огірки»
гуро́шник
«тс.»
жаб'ячі
«бобівник, Menyanthes trifoliata L.»
о́гиро́к
«огірок»
огірко́вий
огіро́чки
«вид гаївки»
огіро́чний
огіро́чник
«юшка, зварена із солоними огірками»
огірчи́ння
«стебла огірків»
огорок
«огірок»
огурець
огурка
огурок
«тс.»
огуро́чнік
«гудина огірків; місце, де ростуть огірки»
огурчина
«якась рослина»
угіро́к
«огірок; рід вишивки»
хірок
«огірок»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| gherkin «солоний огірок» | англійська |
| агуро́к | білоруська |
| korka (можливо, з нім. або ч., Kluge--Mitzka 277) | верхньолужицька |
| jer «рік» | готська |
| ἀγγούρι(ον) | грецька |
| ἄωρος «несвоєчасний, передчасний, незрілий» (оскільки огірки їдять зеленими, на противагу дині -- πέπων буквально «спілий») | грецька |
| jār | давньоверхньонімецька |
| огурець | давньоруська |
| agurk | датська |
| gurka | нижньолужицька |
| Jahr «тс.» | нововерхньонімецька |
| ogórek | польська |
| огуре́ц | російська |
| вугорек | сербохорватська |
| ἄγουρος «огірок» (нгр. ἄγουρος, ἀγγούρι(ον) | середньогрецька |
| uhorka | словацька |
| ogûrеk | словенська |
| я́рий | українська |
| огуро́к | українська |
| okurek | українська |
| ogurek | українська |
| oharek | українська |
| oharka | українська |
| ohar | українська |
| uharka | українська |
| uherka | українська |
| ugorka | українська |
| uhorok | українська |
| угорак | українська |
| угорка | українська |
| okurka | чеська |
| gurka «тс.» | шведська |
| -відὥρα «час, рік, день, пора» | ? |
| ярови́й | ? |
| ogurek | ? |
| ogorek | ? |
| ogórka | ? |
обітрі́ти «зійти (про сонце), розвиднитися»
очевидно, пов’язане з [обутрі́ти] «тс.», р. [обу́треть] «настати ранку», бр. [обу́тріваць (обу́тріць)] «проводити ранок» як утворення з префікса об- і фонетично видозміненої основи іменника *утро, зближеної зі словом ві́тер;
і на місці у нагадує випадки типу огіро́к, дібро́ва, за́між;
Фонетичні та словотвірні варіанти
обитрі́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| обу́тріваць «проводити ранок» (обу́тріць)] | білоруська |
| обу́треть «настати ранку» | російська |
| обутрі́ти «тс.» | ? |
| об- | ? |
| *утро | ? |
| ві́тер | ? |
| огіро́к | ? |
| дібро́ва | ? |
| за́між | ? |
огирошник «вовче тіло болотяне, Comarum palustre L.» (бот.)
мотивація зв’язку неясна;
очевидно, пов’язане з огіро́к;
Фонетичні та словотвірні варіанти
огіро́чник
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| огіро́к | ? |
огіро́чник «огіркова трава, Borago officinalis L.» (бот.)
назва зумовлена тим, що молоде листя цієї рослини має смак огірка і може використовуватися для салатів;
похідне утворення від огіро́к;
р. огуре́чник, огуречная трава, [огуречница, огуречный дух], бр. агуро́чнік, агурэ́чнік, п. ogórecznik, слц. [oharkový kvet] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гиро́чник
оги-
огіречник
огіро́чна
огірошна
огіро́шник
огуречна
огуречник
угіречник
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| агуро́чнік | білоруська |
| ogórecznik | польська |
| огуре́чник | російська |
| oharkový kvet «тс.» | словацька |
| огуречная | українська |
| огуречница | українська |
| огуречный | українська |
| агурэ́чнік | українська |
| огіро́к | ? |
огіро́чник «конюшина польова, котики, Trifolium arvense L.» (бот.)
похідне утворення від огіро́к;
назва, можливо, зумовлена тим, що ко- нюшину польову підкладають під огірки, щоб було менше пустоцвіту;
Фонетичні та словотвірні варіанти
огірочки
огірочна
огірошна
огіро́шник
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| огіро́к | ? |
| ко- | ? |
огірочник «гадючник в’язолистий, Filipendula ulmaria (L.) Ma-xim. (Spiraea ulmaria L.)» (бот.)
похідне утворення від огіро́к;
мотивація назви неясна;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гірошник
ірошник
огірочник
огірош-ник
огорошник
огуречник
огурешник
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| огіро́к | ? |
огірчак «кнавція, свербіжниця, Knautia arvensis Coult.» (бот.)
пов’язане з огіро́к;
назва зумовлена тим, що стебла кнавції опушені коротким пушком і жорсткими волосками, наче в огірків;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| огіро́к | ? |
огуречник «гостриця лежача, Asperugo procumbens L.» (дикий)] (бот.)
пов’язане з огіро́к;
назва зумовлена, очевидно, тим, що гостриця, як і інші рослини з родини шорстколистих, має, подібно до огірків, шорстке опушення стебла, а також тим, що вона, як і огірочник, уживається в їжу;
звукова форма назви, можливо, запозичена з російської мови;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| огіро́к | ? |
огурешник «льонок звичайний, Linaria vulgaris Mill.» (степний)] (бот.)
пов’язане з огіро́к;
назва зумовлена, очевидно, подібністю запаху, а також форми плодів цієї рослини до огірків;
можливо, запозичення з російської мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти
огуречний
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| огіро́к | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України