ОГЛОБЛЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, давніше *оглобча́стий «тс.», похідне від огло́бля, відповідного поширенішому голо́бля (пор. подібне відпадіння префіксального о- в горо́дній, горо́д від давніших огоро́дній, огоро́д]. – Див. ще голо́бля;

псл. *o-globja, повʼязане з globa «жердина» (укр. [глоба́] «зігнуте від природи дерево; залізний клин»), globiti «стискати, зʼєднувати» (укр. [гло́би́ти] «конопатити»);

форма голо́бля утворилася з ближчої до первісної оголо́бля (‹ огло́бля), із вторинним повноголоссям;

непереконливе припущення про запозичення через польську мову з німецької – двн. gabala «вила; виделка», нвн. Gabeldeichsel «дишель з поперечним брусом» (Грот Фил. раз. І 485; II 325);

р. огло́бля, бр. огло́бля, п. hołobla, [ohołobla] (з укр.), ч. ст. ohlobně «стовп», полаб. pré-globĕ «дишель плуга», схв. òглōбље «частина кросен»;

очевидно, результат видозміни деетимологізованої форми [огло́ни] «тс.», зближеної з іменником [огло́блі] «голоблі»;