ОВИД — ЕТИМОЛОГІЯ

вид

псл. vidъ‹*veid-;
споріднене з лит. véidas «лице», лтс. veids «вид, форма», гот. witan, witaida «дивитися на що-небудь, споглядати», кімр. dwydd «присутність, наявність», лат. video «бачу», гр. (F)εἰδος «вид, форма»;
іє. *ueid-, *uid- «дивитися; знати»;
р. болг. м. вид, бр. від, др. видъ, п. вл. wid, ч. слц. vid, нл. widanje «вид, видимість», схв. вȗд, слн. vid, стсл. видъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви «листівка»
вида́лець «той, хто багато всього бачив»
вида́лий «досвідчений»
вида́льщина «бачена, відома річ»
ви́данський «бачений»
вида́ти
вида́тий «з великим обличчям»
виде́ць «спостерігач, свідок»
видиво
ви́ди́мий
ви́ди́мо
ви́дитися «увижатися»
ви́дище «сон, привид»
ви́діти
видки́й
ви́дло «видне місце»
ви́дмо «привид, мара»
видна́к «відкрите місце»
видничо́к «видне місце, поличка в кутку сіней»
видні́ти
видно́ «погляд, вигляд; світле місце»
ви́дно
ви́днося
виднота́
видо́ви́сько
видо́вище
ви́до́к «видне місце»
ви́дьмище «тс.»
видю́чий
видю́щий
ви́нно «видно»
відова́ти «бачити»
зави́да «заздрісна людина»
зави́дити «позаздрити»
зави́дка
за́ви́дки
зави́дко
зави́дливий
зави́дна
за́ви́дний «гідний заздрощів; [заздрісний Ж; помітний П»
за́ви́дник
за́видощі
за́ви́дувати «заздрити»
завиду́щий
за́видь
зави́дько
завидю́щий
зви́дини «розвідини»
зви́дити «вибачити, пробачити»
зви́дитися «з’явитися»
навидноті́
навидноці́
напови́д «видіння, образ»
напови́дний «зовнішній, уявний; привабливий, мальовничий»
наро́звидні
не́вид «пекло»
невидаль «дивина»
невидальце «тс.»
невида́нський «небувалий, дивовижний»
невиди́мка
невидок «темне місце»
невидомий «темний, непроглядний»
непови́дний «непоказний»
обвидні́ти
о́вид «обрій, виднокруг»
пови́дному
пови́дну
при́вид
при́видок «привид»
про́вид «провидіння»
прови́да «привид»
прови́дець
прови́джувати
прови́диця
провиді́ння
прови́діти
провидли́вість
про́ви́дно «сутінки, світанок»
розви́дніти
розвидня́тися
увижа́тися
Етимологічні відповідники

Слово Мова
від білоруська
вид болгарська
wid верхньолужицька
witan готська
видъ давньоруська
*ueid- індоєвропейська
dwydd «присутність, наявність» кімрська
video «бачу» латинська
veids «вид, форма» латиська
véidas «лице» литовська
вид македонська
widanje «вид, видимість» нижньолужицька
wid польська
vidъ‹*veid- праслов’янська
вид російська
вȗд сербохорватська
vid словацька
vid словенська
видъ старослов’янська
vid чеська
witaida «дивитися на що-небудь, споглядати» ?
*uid- «дивитися; знати» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України