ОВЕЧУ — ЕТИМОЛОГІЯ

вівця́

пс. ovьca‹*ovǐkā, результат розширення i-основи зменшувальним суфіксом -ikā;
споріднене з лит. avìs, лтс. ovs, дінд. avika «вівця», áviḥ «тс.», гр. гомер. ὄϊς, лат. ovis, ірл. ói, двн. ou, гот. awistr «вівчарня», хет. hauaš «вівця», вірм. hoviw «пастух» (‹*hovi-pā «овечий пастух»);
р. болг. овца́, бр. ове́чка, др. овьца, п. owca, ч. ovce, слц. ovca, вл. wowca, нл. wejca, полаб. vićə «вівця», схв. óвца, слн. óvca, стсл. овьца;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вівча́р «чабан; порода собаки»
вівчаре́нко
вівча́рик «чабанець»
вівча́рити
вівча́рка «пастушка овець Ж; порода собаки»
вівча́рня «овеча кошара»
вівча́рство
вівчарюва́ти
ві́вчий
вівчи́нець «вівчарня»
овеча́
овеча́тина
овеча́тник «кошара»
ове́чий
ове́чина
ове́чка
ове́чник «кошара»
овча́
овча́р
овча́рик
овча́рка
овчарник
овчи́на
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ове́чка білоруська
овца́ болгарська
wowca верхньолужицька
hoviw «пастух» (‹*hovi-pā «овечий пастух») вірменська
ὄϊς гомерівське
awistr «вівчарня» готська
ὄϊς грецька
ou давньоверхньонімецька
avika «вівця» давньоіндійська
овьца давньоруська
ói ірландська
ovis латинська
ovs латиська
avìs литовська
wejca нижньолужицька
vićə «вівця» полабська
owca польська
овца́ російська
óвца сербохорватська
ovca словацька
óvca словенська
овьца старослов’янська
hauaš «вівця» хетська
ovce чеська
ovьca‹*ovǐkā ?
-ikā ?
áviḥ «тс.» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України