ОБІЙШЛИ — ЕТИМОЛОГІЯ

обі́йстя́ «садиба, двір; околиця Ж»

виводиться від обійти́ (ст. обойти), причому припускається первісне значення «те, що обійдено, обведено на знак привласнення» (пор. [обихі́дка] «хата без огорожі», [обиходи] «належне до маєтку і його межі»);
зіставляється також з [би́ти] «бути» (*обыттяобыстя, подібно до ч. obydlí «житло»);
п. obejście «будинок, подвір’я, місце, на якому знаходяться господарські будівлі», obyjście «тс.», ст. obeście, obeszcie, obniście «тс.; обхід, патруль; обвід, межа, границя», слц. [obisco] «садиба, двір»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вби́сця
гобистя́ «місце, на якому знаходиться хата з господарськими будівлями»
гобістя́ «тс.»
обейстье
оби́йстя «садиба, двір»
оби́ста
обистье (XVII ст.)
оби́стя «селянська садиба; хата з господарськими будівлями без городу»
оби́сце «оселя, житло»
о́би́сця
обі́стя́ «тс.»
обі́сцє
обойстье
обыстье
убі́сця «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
obejście «будинок, подвір’я, місце, на якому знаходяться господарські будівлі»«тс.» польська
obyjście «будинок, подвір’я, місце, на якому знаходяться господарські будівлі»«тс.» польська
obisco «садиба, двір» словацька
обійти́ (ст. обойти) ?
значення «те, що обійдено, обведено на знак привласнення» (пор. [обихі́дка] «хата без огорожі», [обиходи] «належне до маєтку і його межі») ?
би́ти «бути» (*обыттяобыстя, подібно до ч. obydlí «житло») ?
obeście «тс.; обхід, патруль; обвід, межа, границя» ?
obeszcie «тс.; обхід, патруль; обвід, межа, границя» ?
obniście «тс.; обхід, патруль; обвід, межа, границя» ?

іти́

псл. (j)iti (‹*ei-tei), *jьdǫ, (‹*ĭd-) із суфіксом -do- в теп. ч. (як і в псл. jadǫ: jati, jaxati, укр. ї́ду, ї́хати, bǫdǫ: byti, укр. бу́ду, бу́ти), перенесеним в деяких слов’янських мовах і в інфінітив (р. идти́, укр. [істи́]‹*ід-ти)՝, – споріднене з лит. eĩti «іти», лтс. iêt «тс.», прус. ēit «іде», лат. it «тс.» (īre «йти»), гот. iddja «йшов», гр. εσι «піде», ἵμεν «підемо», ав. aēiti «іде», дінд. éti «тс.», imáh «ідемо», тох. А В yäš «іде», ymäs «ідемо»;
р. идти́, итти́, иду́, бр. іці́, ісці́, іду́, др. ити́, иду́, п. iść, idę, ст. (j)ić, (j)ici, ч. jíti, jdu, слц. ísť, idem, вл. hić, (j)du, ил. hyś, du, полаб. ait, áidQ, болг. и́да, м. иде, схв. сти, ти, ћи, дēм, слн. нti, ídem, стсл. ити, идж;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вийстє «хід угору; подорож»
ви́йстя «вихід»
за́йда
зайде́й
за́йдений «зайшлий»
зайде́нний «сердитий, запальний»
зайде́я
ити́
іду́
ійти́
істи́
ісьти́
іти́ся
йду
йти
йти́ся
обійти́ «доглянути; забезпечити необхідним»
обійти́ся
прийде́шнє
прийде́шній
прийді́шний
прийдя́чка «приблуда»
про́йда
пройде́шній
пройдо́ха
Етимологічні відповідники

Слово Мова
aēiti «іде» авестійська
іці́ білоруська
ісці́ білоруська
іду́ білоруська
и́да болгарська
hić (j)du верхньолужицька
(j)du верхньолужицька
du верхньолужицька
iddja «йшов» готська
ει˜σι «піде» грецька
ἵμεν «підемо» грецька
éti «тс.» давньоіндійська
imáh «ідемо» давньоіндійська
ити́ давньоруська
it «тс.» (īre «йти») латинська
īre латинська
iêt «тс.» латиська
eĩti «іти» литовська
иде македонська
ait полабська
áidǫ полабська
iść польська
idę польська
(j)ić польська
(j)ici польська
(j)iti праслов’янська
*ei-tei праслов’янська
*jьdǫ праслов’янська
*ĭd- праслов’янська
jadǫ праслов’янська
jati праслов’янська
jaxati праслов’янська
bǫdǫ праслов’янська
byti праслов’янська
ēit «іде» прусська
идти́ російська
идти́ російська
итти́ російська
иду́ російська
ùсти сербохорватська
ùти сербохорватська
ùћu сербохорватська
ísť словацька
idem словацька
інti словенська
ídem словенська
ити старослов’янська
идж старослов’янська
yäš «іде» тохарська А
ymäs «ідемо» тохарська В
ї́ду українська
ї́хати українська
бу́ду українська
бу́ти українська
істи́ українська
*ід-ти українська
иду́ українська
jíti чеська
jdu чеська
üдēм ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України