ОБІЙТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
обі́йстя́ «садиба, двір; околиця Ж»
виводиться від обійти́ (ст. обойти), причому припускається первісне значення «те, що обійдено, обведено на знак привласнення» (пор. [обихі́дка] «хата без огорожі», [обиходи] «належне до маєтку і його межі»);
зіставляється також з [би́ти] «бути» (*обыття › обыстя, подібно до ч. obydlí «житло»);
п. obejście «будинок, подвір’я, місце, на якому знаходяться господарські будівлі», obyjście «тс.», ст. obeście, obeszcie, obniście «тс.; обхід, патруль; обвід, межа, границя», слц. [obisco] «садиба, двір»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вби́сця
гобистя́
«місце, на якому знаходиться хата з господарськими будівлями»
гобістя́
«тс.»
обейстье
оби́йстя
«садиба, двір»
оби́ста
обистье
(XVII ст.)
оби́стя
«селянська садиба; хата з господарськими будівлями без городу»
оби́сце
«оселя, житло»
о́би́сця
обі́стя́
«тс.»
обі́сцє
обойстье
обыстье
убі́сця
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| obejście «будинок, подвір’я, місце, на якому знаходяться господарські будівлі»«тс.» | польська |
| obyjście «будинок, подвір’я, місце, на якому знаходяться господарські будівлі»«тс.» | польська |
| obisco «садиба, двір» | словацька |
| обійти́ (ст. обойти) | ? |
| значення «те, що обійдено, обведено на знак привласнення» (пор. [обихі́дка] «хата без огорожі», [обиходи] «належне до маєтку і його межі») | ? |
| би́ти «бути» (*обыття › обыстя, подібно до ч. obydlí «житло») | ? |
| obeście «тс.; обхід, патруль; обвід, межа, границя» | ? |
| obeszcie «тс.; обхід, патруль; обвід, межа, границя» | ? |
| obniście «тс.; обхід, патруль; обвід, межа, границя» | ? |
іти́
псл. (j)iti (‹*ei-tei), *jьdǫ, (‹*ĭd-) із суфіксом -do- в теп. ч. (як і в псл. jadǫ: jati, jaxati, укр. ї́ду, ї́хати, bǫdǫ: byti, укр. бу́ду, бу́ти), перенесеним в деяких слов’янських мовах і в інфінітив (р. идти́, укр. [істи́]‹*ід-ти)՝, – споріднене з лит. eĩti «іти», лтс. iêt «тс.», прус. ēit «іде», лат. it «тс.» (īre «йти»), гот. iddja «йшов», гр. εσι «піде», ἵμεν «підемо», ав. aēiti «іде», дінд. éti «тс.», imáh «ідемо», тох. А В yäš «іде», ymäs «ідемо»;
р. идти́, итти́, иду́, бр. іці́, ісці́, іду́, др. ити́, иду́, п. iść, idę, ст. (j)ić, (j)ici, ч. jíti, jdu, слц. ísť, idem, вл. hić, (j)du, ил. hyś, du, полаб. ait, áidQ, болг. и́да, м. иде, схв. сти, ти, ћи, дēм, слн. нti, ídem, стсл. ити, идж;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вийстє
«хід угору; подорож»
ви́йстя
«вихід»
за́йда
зайде́й
за́йдений
«зайшлий»
зайде́нний
«сердитий, запальний»
зайде́я
ити́
іду́
ійти́
істи́
ісьти́
іти́ся
йду
йти
йти́ся
обійти́
«доглянути; забезпечити необхідним»
обійти́ся
прийде́шнє
прийде́шній
прийді́шний
прийдя́чка
«приблуда»
про́йда
пройде́шній
пройдо́ха
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| aēiti «іде» | авестійська |
| іці́ | білоруська |
| ісці́ | білоруська |
| іду́ | білоруська |
| и́да | болгарська |
| hić (j)du | верхньолужицька |
| (j)du | верхньолужицька |
| du | верхньолужицька |
| iddja «йшов» | готська |
| ει˜σι «піде» | грецька |
| ἵμεν «підемо» | грецька |
| éti «тс.» | давньоіндійська |
| imáh «ідемо» | давньоіндійська |
| ити́ | давньоруська |
| it «тс.» (īre «йти») | латинська |
| īre | латинська |
| iêt «тс.» | латиська |
| eĩti «іти» | литовська |
| иде | македонська |
| ait | полабська |
| áidǫ | полабська |
| iść | польська |
| idę | польська |
| (j)ić | польська |
| (j)ici | польська |
| (j)iti | праслов’янська |
| *ei-tei | праслов’янська |
| *jьdǫ | праслов’янська |
| *ĭd- | праслов’янська |
| jadǫ | праслов’янська |
| jati | праслов’янська |
| jaxati | праслов’янська |
| bǫdǫ | праслов’янська |
| byti | праслов’янська |
| ēit «іде» | прусська |
| идти́ | російська |
| идти́ | російська |
| итти́ | російська |
| иду́ | російська |
| ùсти | сербохорватська |
| ùти | сербохорватська |
| ùћu | сербохорватська |
| ísť | словацька |
| idem | словацька |
| інti | словенська |
| ídem | словенська |
| ити | старослов’янська |
| идж | старослов’янська |
| yäš «іде» | тохарська А |
| ymäs «ідемо» | тохарська В |
| ї́ду | українська |
| ї́хати | українська |
| бу́ду | українська |
| бу́ти | українська |
| істи́ | українська |
| *ід-ти | українська |
| иду́ | українська |
| jíti | чеська |
| jdu | чеська |
| üдēм | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України