ОБІДОК — ЕТИМОЛОГІЯ
о́бід «зовнішня частина колеса; обвід»
псл. obodъ ‹*obvodъ, пов’язане з ob-voditi «обводити», obvesti ‹*ob-vedti, утвореним з префікса ob- і основи дієслова *vedti, voditi;
р. о́бод, бр. во́бад, др. ободъ, п. obód, obwód, схв. о̏бōд «обід, край», слн. obòd «обід; обичайка», р.-цсл. ободъ «обід; круг»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
о́бвід
«тс.»
обиде́ць
«жіноча прикраса»
обі́ддя
(зб.)
обіде́ць
«маленький обід; [кільце; перстень Ж]»
обідо́к
о́бод
«обід, обруч, кільце»
обо́дець
«обідець»
ободи́стий
«дугоподібний»
ободня́к
«виготовлювач ободів»
о́бодо
«тс.»
о́бодо́к
ободува́ти
«вигинатись ободом»
ободя́к
«колесо із суцільним ободом»
о́буд
«обід»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| во́бад | білоруська |
| ободъ | давньоруська |
| obód | польська |
| obwód | польська |
| obodъ | праслов’янська |
| о́бод | російська |
| ободъ «обід; круг» | русько-церковнослов’янська |
| бōд «обід, край» | сербохорватська |
| obòd «обід; обичайка» | словенська |
| ob-voditi «обводити» | ? |
| ob- | ? |
| voditi | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України