ОБШИРІ — ЕТИМОЛОГІЯ

шир «велика, значна ширина, протяжність чогось у поперечнику»

псл. šіrь «шир, ширина», šіrъ «широкий»;
праслов’янський новотвір неясного походження;
можливо, споріднене з гр. εύρυς «широкий»;
припускається (Machek ESJČ 609), що псл. šіrъ виникло шляхом контамінації іє. *ūr- «широкий» і його антоніма з початковим *si- (пор. лит. siaυ̃ras «вузький»);
менш вірогідні пов’язання з гот. skeirs «чистий, ясний, прозорий» (Brückner 547, KZ 51, 226; Черных II 413; Holub–Kop. 369), з дінд. kharjati «скребе, тре», дісл. harka «згрібати» (Ильинский ИОРЯС 23/2, 187–188), з псл. [*šěrъ], sěrъ «сірий» (Schuster-Šewc 1431);
р. ширь, бр. шыр, др. ширыни, ширыня, шириня «ширина; обшир; країна; простір; море; багатство, достаток», п. szerz, ст. szerza, ч. šíř, слц. šír, вл. šěr, нл. šyŕ, полаб. sarüt’ě (‹ *širokъjь) «широкий», болг. м. шир «шир», схв. ширѝна «ширина; (геогр.) широта», слн. šír, стсл. широта «ширина, шир», широкъ «широкий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зав-ши́ршки́
завши́рки
заширо́кий
навши́рки
невши́ршки́
о́бшир
обши́рний
обши́ро «широко, докладно»
по́шир «розширення»
поши́рений
поши́рення
поши́рник «розширювач»
по́широкий «занадто широкий»
поши́рювальний
поши́рювати
поши́рювач
розши́рник
розши́рювальний
розши́рювач
уши́р
уши́рки́
уши́ршки
ши́-рочі́нь
ширачи́ти «ширшати»
ши́рий «широкий»
шири́льний
шири́на́
шири́тель «поширювач, пропагандист, носій»
ши́ри́ти
ширі́нь
ширі́ти «ширшати»
ши́рник «ширина»
широ-че́нь
широви́тий «той, що розширюється»
широ́кий
широкува́тий
широта́
широ́тний
широцьо́зний
широцьо́стий «дуже широкий»
широче́зний
широчина́
широчиня́
ши́ршати
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шыр білоруська
шир «шир» болгарська
šěr верхньолужицька
skeirs «чистий, ясний, прозорий» готська
εύρυς «широкий» грецька
kharjati «скребе, тре» давньоіндійська
harka «згрібати» давньоісландська
ширыни давньоруська
ширыня давньоруська
шириня «ширина; обшир; країна; простір; море; багатство, достаток» давньоруська
*ūr- «широкий» індоєвропейська
*si- (пор. лит. siaυ̃ras «вузький») індоєвропейська
siaυ̃ras «вузький» литовська
шир «шир» македонська
šyŕ нижньолужицька
sarüt'ě «широкий» (‹ *širokъjь) полабська
szerz польська
szerza (ст.) польська
šіrь «шир, ширина» праслов’янська
šіrъ «широкий» праслов’янська
šіrъ праслов’янська
sěrъ «сірий» праслов’янська
ширь російська
ширѝна «ширина; (геогр.) широта» сербохорватська
šír словацька
šír словенська
широта «ширина, шир» старослов’янська
широкъ «широкий» старослов’янська
šíř чеська
*šěrъ ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України