ОБРЯДНІСТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
о́бря́д
псл. obrędъ, пов’язане з дієсловом obręditi «влаштувати, впорядкувати», утвореним з префікса ob- і дієслова ręditi «рядити», похідного від rędъ «ряд, порядок»;
р. обря́д, бр. абра́д, др. обрядъ «порядок, угода», п. obrzęd «обряд», ч. obřad, слц. obrad, болг. м. о́бред, схв. о̏бред, слн. obrèd «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
обря́дний
обря́дність
обрядо́вий
обрядо́вість
о́брядок
«обряд, звичай»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| абра́д | білоруська |
| о́бред | болгарська |
| обрядъ «порядок, угода» | давньоруська |
| о́бред | македонська |
| obrzęd «обряд» | польська |
| obrędъ | праслов’янська |
| обря́д | російська |
| бред | сербохорватська |
| obrad | словацька |
| obrèd «тс.» | словенська |
| obřad | чеська |
| obręditi «влаштувати, впорядкувати» | ? |
| ręditi «рядити» | ? |
| rędъ «ряд, порядок» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України