ОБРЯДНИМ — ЕТИМОЛОГІЯ
о́бря́д
псл. obrędъ, пов’язане з дієсловом obręditi «влаштувати, впорядкувати», утвореним з префікса ob- і дієслова ręditi «рядити», похідного від rędъ «ряд, порядок»;
р. обря́д, бр. абра́д, др. обрядъ «порядок, угода», п. obrzęd «обряд», ч. obřad, слц. obrad, болг. м. о́бред, схв. о̏бред, слн. obrèd «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
обря́дний
обря́дність
обрядо́вий
обрядо́вість
о́брядок
«обряд, звичай»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
абра́д | білоруська |
о́бред | болгарська |
обрядъ «порядок, угода» | давньоруська |
о́бред | македонська |
obrzęd «обряд» | польська |
obrędъ | праслов’янська |
обря́д | російська |
бред | сербохорватська |
obrad | словацька |
obrèd «тс.» | словенська |
obřad | чеська |
obręditi «влаштувати, впорядкувати» | ? |
ręditi «рядити» | ? |
rędъ «ряд, порядок» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України