ОБРОКУ — ЕТИМОЛОГІЯ
обрі́к «урочиста обіцянка; виділена кількість їжі для денного утримання; солдатське утримання; корм для коней; ст. повинність селянина» (заст.)
псл. obrokъ, пов’язане з дієсловом *obrekti «обректи», утвореним з префікса ob- і дієслова *rekti «говорити»;
р. обро́к, бр. абро́к «щорічна плата селянина поміщику; корм для коней», др. оброкъ «податок, зобов’язання», п. obrok «фураж; (іст.) оброк», ч. obrok «витрати за рік», болг. обро́к «обіт, обіцянка», м. оброк «час прийняття їжі; порція», схв. о̀брок «строк», слн. obròk «умова, строк»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
обрача́нка
«сумка»
обрі́чнє
«рептух, опалка»
обро́к
«податок кріпака замість панщини»
обро́чник
«той, хто дає обіт»
оброчникува́ти
«виконувати обіт»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
абро́к «щорічна плата селянина поміщику; корм для коней» | білоруська |
обро́к «обіт, обіцянка» | болгарська |
оброкъ «податок, зобов’язання» | давньоруська |
оброк «час прийняття їжі; порція» | македонська |
obrok «фураж; (іст.) оброк» | польська |
obrokъ | праслов’янська |
обро́к | російська |
о̀брок «строк» | сербохорватська |
obròk «умова, строк» | словенська |
obrok «витрати за рік» | чеська |
*obrekti «обректи» | ? |
*rekti «говорити» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України