ОБРЕШЕТИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ре́шето́ «вид сита з крупною сіткою; тамбурин»

псл. rešeto;
не зовсім ясне;
зіставляється з схв. рехав «рідкий», [реха] «рідка вовна», яке, в свою чергу, пов’язується з псл. rědъkъ «рідкий»;
менш переконливі припущення про зв’язок з псл. rěšiti «зв’язувати», укр. ріши́ти (Потебня ЖСт 1891, 3, 123; Младенов 560) або про спорідненість з лит. règzti «плести», rKkstis «мішок для сіна», лтс. rekšis «решето», лат. restis «вірьовка, канат» (Ильинский ИОРЯС 23/2, 181; Machek ESJČ 530; LF 55, 148; Matzenauer LF 16, 183);
р. решето́, бр. рэ́шата, др. решето, рѐшето, п. rzeszoto, ч. řešeto, слц. rešeto, вл. rješo, род. в. rješeća, полаб. rіsetĕ, болг. реше́то, схв. решѐто, м. решето, слн. rešHto;
Фонетичні та словотвірні варіанти

обрешети́ти «покрити решіткою»
підреші́тка «густе решето»
підреші́ток «тс.»
решета́рити «виготовляти решета»
решетарува́ти «тс.»
решети́нець «вугор, фіна, личинка солітера»
решети́ти «пробивати дірки; латувати»
решети́ще «обід решета»
решетничи́стий «уражений крупкою; вугруватий»
решетува́ти «просіювати через решето»
решету́ха
решетча́тий «решітчастий»
решетчи́на
решетюки́ «їжа зі шматочків відвареного тіста, віддушеного на решеті»
решітка «тс.»
реші́тка «предмет з перехрещених прутів; частина топки; народний музичний інструмент»
решітки́ «вид шиття»
реші́тник «той, хто виготовляє решета; той, хто продає решета; (заст.) той, хто грає на решітці»
решітце́ «зменш. від решето; [частина токарного верстата]»
реші́тчастий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
рэ́шата білоруська
реше́то болгарська
rješo верхньолужицька
rješeća верхньолужицька
решето давньоруська
рѐшето давньоруська
restis «вірьовка, канат» латинська
rekšis «решето» латиська
règzti «плести» литовська
rẽkstis «мішок для сіна» литовська
решето македонська
rіsetĕ полабська
rzeszoto польська
rešeto праслов’янська
rědъkъ «рідкий» праслов’янська
rěšiti «зв’язувати» праслов’янська
решето́ російська
рȅхав «рідкий» сербохорватська
рȅха «рідка вовна» сербохорватська
решѐто сербохорватська
rešeto словацька
rešêto словенська
ріши́ти українська
řešeto чеська
rješeća ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України