ОБРАМЛЯЛА — ЕТИМОЛОГІЯ
ра́ма «оправа»
очевидно, через польське посередництво запозичено з середньоверхньонімецької мови;
свн. ram(e) «рама, підпірка» (нвн. Rahmen «рама») споріднене з лит. rem̃ti «підпирати», rаm̃tis «підпірка, кріплення», дінд. rambhá- «підпірка; палиця»;
р. бр. ра́ма, др. рама «в’язь, обв’язка, рама?», п. rama, ч. слц. rám, нл. ram, полаб. ramka, болг. ра́мка «рама, рамка, оправа», м. рам «тс.», схв. ра̑м «рама, рамка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
обра́мити
обрамка
«облямівка; кайма, обшивка»
обра́млення
обрамля́ти
обрамо́вувати
обра́мок
обрамува́ти
обря́мок
обрямува́ти
«облямувати»
підра́мник
рам'я
«віконна рама»
(мн. ра́мена)] Нед
рама
(ХVII ст.)
ра́мена
«віконні рами»
(мн.)
рами́на
«рама»
ра́мина
«віконна рама ВеУг; дерев’яна станина, на якій встановлено крила вітряка Бі»
рамля́
«рамка»
ра́мник
ра́мо
«рама»
ра́мці
ра́мця
ремена́
«тс.»
ря́ма
«рама»
ря́мено
«віконна рама»
рямина́
«рея»
ря́мина
«тс.; дерев’яна станина, на якій встановлено крила вітряка»
ря́мка
«рамка»
ря́мо
«рама»
ря́мці
ря́мця
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ра́ма | білоруська |
ра́мка «рама, рамка, оправа» | болгарська |
rambhá- «підпірка; палиця» | давньоіндійська |
рама «в’язь, обв’язка, рама?» | давньоруська |
rem̃ti «підпирати» | литовська |
rаm̃tis «підпірка, кріплення» | литовська |
рам «тс.» | македонська |
ram | нижньолужицька |
Rahmen | нововерхньонімецька |
ramka | полабська |
rama | польська |
ра́ма | російська |
ра̑м «рама, рамка» | сербохорватська |
ram(e) «рама, підпірка» (нвн. Rahmen «рама») | середньоверхньнімецька |
rám | словацька |
rám | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України