ОБРАДА — ЕТИМОЛОГІЯ
рад
псл. radъ «радий» (raditi : roditi «турбуватися»);
споріднене з дангл. rōt «радісний, радий», rø̄tu «радість», дісл. rø̄task «веселішати», можливо, також лит. rõds «радий, охочий»;
іє. *rēd- «підбадьорювати; радий»;
припускається також (КЭСРЯ 377; Brückner 452; AfSlPh 40, 12; Младенов 541) зв’язок з псл. *ārd- (пор. гр. Ἀρδάγαστος – ім’я одного з вождів слов’ян, що відповідає пізнішому слов’янському Radogostъ, гр. Ἀρδαμέρι – *Radoměrъ та ін.);
у такому разі може бути зіставлене з гр. ἔραμαι «кохаю», ἔρως «кохання»;
р. бр. болг. м. рад, др. радъ, п. вл. нл. rad, ч. слц. rád, слн. rа̀d, стсл. радъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відра́да
відра́дісний
відра́дість
відра́дний
відра́дощі
зра́дищ
«з радощів»
необра́дливий
«безутішний»
неодра́досен
«тс.»
нера́дитися
«бути недбалим, недбайливим, неуважним»
нера́достен
«безутішний, безрадісний»
нерозра́дний
«безутішний»
обра́да
«відрада»
одра́досен
«відрадний, радісний»
порадні́ти
«порадіти»
пора́дощіти
«тс.»
прера́дий
«дуже радий»
ра́дий
ра́дісний
ра́дість
раді́ти
ра́дішний
«радісний»
ра́діщ
«радість, задоволення»
ра́дний
«радий»
радні́ше
радні́ший
ра́достиці
«радість, радіння»
ра́дощ
«радість»
ра́дощі
ра́дувати
ра́дше
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
рад | білоруська |
рад | болгарська |
rad | верхньолужицька |
ἔραμαι «кохаю» | грецька |
ἔρως «кохання» | грецька |
rōt «радісний, радий» | давньоанглійська |
rø̄tu «радість» | давньоанглійська |
rø̄task «веселішати» | давньоісландська |
радъ | давньоруська |
*rēd- «підбадьорювати; радий» | індоєвропейська |
rõds «радий, охочий» | литовська |
рад | македонська |
rad | нижньолужицька |
rad | польська |
radъ «радий» (raditi : roditi «турбуватися») | праслов’янська |
raditi | праслов’янська |
roditi | праслов’янська |
*ārd- (пор. гр. Ἀρδάγαστος -- ім’я одного з вождів слов’ян, що відповідає пізнішому слов’янському Radogostъ, гр. Ἀρδαμέρι -- *Radoměrъ та ін.) | праслов’янська |
рад | російська |
rád | словацька |
rа̀d | словенська |
радъ | старослов’янська |
rád | чеська |
ра́да
запозичено через посередництво давньопольської або давньочеської мови із середньоверхньонімецької;
свн. rāt «рада» (нвн. Rat «рада, вказівка, порада») споріднене з дангл. rǣd «порада, допомога, вигода, користь», rǣdan «радити», дісл. ráð «рада, міркування; засіб», ráða «радити, домагатися», гол. rаad «рада, радник, план», гот. garēdan «заздалегідь потурбуватися», urrēdan «вигадувати», ірл. imm-rā́dim «обдумую», стсл. радити «турбуватися», нgрадити, ав. rāδaiti «лагодить», rada- «опікун, попечитель», дінд. rā́dhyati, rādhnṓti «налагоджує, удається, справляється», rā́dhyatе «удається», rādhayati «робить», можливо, також осет. rād «порядок, ряд», псл. radъ, укр. рад(ий), лит. rîdyti «показувати»;
р. бр. ра́да, п. ч. слц. вл. нл. rada;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безпора́ддя
«безпорадність, безпомічність»
безпора́дний
відра́дити
відра́дник
«той, що відраджує»
дора́дець
«порадник»
дора́джувати
«радити»
дора́дити
«порадити»
дора́дник
дора́дчий
дорадя́нський
зара́да
«запомога; вжиті заходи; рада»
зара́джувати
зара́дити
зара́дний
«який радить, усуває недоліки, запобіжний»
нара́да
незара́дний
«безпорадний, безпомічний»
непора́дний
обра́да
«рада; обговорення; нарада»
обра́дитися
підра́дити
«спонукати»
підрадли́вий
«обманливий»
підража́ти
«спонукати на щось порадами»
по-радя́нськи
по-радя́нському
пора́да
«рада; [порадниця Нед]»
по́ра́дець
«порадник»
пора́диця
«порадниця»
пора́дливий
«який радить»
пора́дний
«що має пораду, допомогу»
пора́дник
«радник; підручник, посібник; [поручитель, відповідальна особа Нед]»
пора́дчик
«порадник, поручитель, відповідальна особа»
пора́дько
«порадник»
поража́ти
«радити, допомагати»
рада
«рада; радник, член ради»«підмова»
(XIV ст.), (1433)
радити
(1322)
ра́дити
ра́дич
«радник»
ра́дни́й
ра́дник
раднико́ва
«радниця»
радни́ця
«міська дума»
радува́ти
«радити»
ра́дця
«радник»
(заст.)
радя́нець
радяни́н
радяніза́ція
радянізува́ти
радя́нський
розра́да
розра́дник
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
rāδaiti «лагодить» | авестійська |
rada- «опікун, попечитель» | авестійська |
ра́да | білоруська |
rada | верхньолужицька |
rаad «рада, радник, план» | голландська |
garēdan «заздалегідь потурбуватися» | готська |
urrēdan «вигадувати» | готська |
rǣd «порада, допомога, вигода, користь» | давньоанглійська |
rǣdan «радити» | давньоанглійська |
rā́dhyati | давньоіндійська |
rādhnṓti «налагоджує, удається, справляється» | давньоіндійська |
rā́dhyatе «удається» | давньоіндійська |
rādhayati «робить» | давньоіндійська |
ráð «рада, міркування; засіб» | давньоісландська |
ráða «радити, домагатися» | давньоісландська |
imm-rā́dim «обдумую» | ірландська |
ródyti «показувати» | литовська |
rada | нижньолужицька |
Rat | нововерхньонімецька |
Rat | нововерхньонімецька |
rada | польська |
radъ | праслов’янська |
ра́да | російська |
rāt «рада» (нвн. Rat «рада, вказівка, порада») | середньоверхньнімецька |
rada | словацька |
радити «турбуватися» | старослов’янська |
нерадити | старослов’янська |
нерадити | старослов’янська |
рад(ий) | українська |
rada | чеська |
rād «порядок, ряд» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України