ОБОПІЛЬНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
оба́пол «околиця»
складне утворення, що виникло на основі словосполучення псл. oba poly «по обидва боки (по обидві половини)» (зн. в. дв.);
р. [оба́пола] «околиця», [оба́поль] «тс.», [оба́пол] «біля, близько, навколо», [оба́полы] «тс.; околиця», [оба́польный] «сусідній, навколишній», бр. аба́пал «з обох боків», [абапо́льны] «спільний», др. обаполъ «з обох боків», п. obopólny «взаємний», ч. obapolně «взаємно», ст. obapol «з обох боків», obapolný «двосторонній, взаємний», слц. obapolný «тс.», схв. ст. obapol «по обидва боки»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
оба́по́ли
«з обох боків, навкруги; на обох берегах»
оба́полок
«тс.»
обопі́льний
«взаємний, двосторонній»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| аба́пал «з обох боків» | білоруська |
| обаполъ «з обох боків» | давньоруська |
| obopólny «взаємний» | польська |
| oba poly «по обидва боки (по обидві половини)» (зн. в. дв.) | праслов’янська |
| оба́пола «околиця» | російська |
| obapol «по обидва боки» | сербохорватська |
| obapolný «тс.» | словацька |
| оба́поль «тс.» | українська |
| оба́пол «біля, близько, навколо» | українська |
| оба́полы «тс.; околиця» | українська |
| оба́польный «сусідній, навколишній» | українська |
| абапо́льны «спільний» | українська |
| obapolně «взаємно» | чеська |
| obapol «з обох боків»«двосторонній, взаємний» | ? |
| obapolný «з обох боків»«двосторонній, взаємний» | ? |
| obapol «по обидва боки» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України