ОБОЛОННЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
боло́ння «заросла травою низина, луг, вигін»
псл. *boln «трав’яниста низина», похідне утворення від того самого кореня bol-, що й [боло́на], боло́то;
споріднене з лит. balà «торф’яне болото»;
р. [боло́нье], бр. [бало́на, боло́нь], абало́на, др. болоньє, болонь, п. błonia, błonie, błoń, ч. blana, нл. blomје, полаб. blån, blånә, blåně «оболоння», болг. блáна «дерн»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
боло́нь
«тс.»
оболо́ничі
«стежка через болото»
оболо́ння
«заплавні луки»
оболо́нь
«тс.»
оболо́ня
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бало́на | білоруська |
| блáна «дерн» | болгарська |
| болоньє | давньоруська |
| balà «торф’яне болото» | литовська |
| blomје | нижньолужицька |
| blån «оболоння» | полабська |
| blånә «оболоння» | полабська |
| blåně «оболоння» | полабська |
| błonia | польська |
| błonie | польська |
| błoń | польська |
| *boln «трав’яниста низина» | праслов’янська |
| боло́нье | російська |
| боло́нь | українська |
| абало́на | українська |
| болонь | українська |
| blana | чеська |
| bol- | ? |
| боло́на | ? |
| боло́то | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України