ОБНОВИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
нови́й
псл. novъ «новий»;
споріднене з лит. naũjas, прус. neuwenen, дінд. návaḥ, návyaḥ, ав. nava-, перс. nau, тох. А ñu, B ñuwe, хет. newa-, гр. νέος, лат. novus, вірм. nor, гал. novio-, nevio-, дірл. nūe, брет. newez, гот. niujis, двн. днн. niuwi, нвн. neu, дангл. nīwe, nēowe, англ. new, дфриз. nie, дат. шв. норв. ny;
іє. *neu̯os «тс.», пов’язане з *nū˘, *nū˘-n «нині, тепер»;
р. но́вый, бр. но́вы, др. новъ, новыи, п. вл. нл. nowy, ч. слц. nový, полаб. nüwn̥, болг. м. нов, схв. нȍв, слн. nòv, стсл. новъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відно́ва
віднови́ти
знів
знов
зно́вель
зно́воньку
зно́ву
зновусь
«тс.»
изні́в
«знову»
ізно́в
ізно́ву
на́ново
напередни́вці
«перед новим врожаєм»
неви́нє
«земля, не орана 5--6 років»
нова́к
но́ватинь
«паросток на старому дубовому дереві»
новачо́к
нови́зна́
но́ви́к
«новий місяць, молодик Г; новачок, послушник Ж»
нови́на́
«нова звістка; нововведення; урожай нинішнього року; цілина; [недавня подія; новий одяг Г; поле, вперше засіяне після розкорчування лісу Корз; нове поселення Ж]»
нови́нка
нови́нка́р
«охочий до розповсюдження новин Ж; газетяр О»
новинки́
«газета»
нови́нний
(у сполученні [н-не пoле] «уперше зоране поле»)
нови́тель
«новатор»
нови́ти
«обновляти»
новіна́
«уперше засіяне поле»
нові́нний
«тс.»
нові́ський
«новісінький»
нові́ти
нові́тній
нові́шати
новота
«новина»
ново́тний
«нововведений, новий»
обно́ва
обновець
«перший сніг»
обнови́тель
обнови́ти
обновле́нство
обно́вник
оно́ва
онови́ти
отно́ва
«обнова, обновлення»
підно́ва
«поновлення, підновлення, частковий ремонт»
піднови́ти
поно́в
«новий місяць»
поно́ва
«нова вощина у вулику; [пороша Нед; слід на свіжому снігу]»
поно́вини
«обновлення; храмове свято Нед»
понови́ти
поно́вка
«нова вощина у вулику»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| nava- | авестійська |
| new | англійська |
| но́вы | білоруська |
| нов | болгарська |
| newez | бретонська |
| nowy | верхньолужицька |
| nor | вірменська |
| novio- | галльська |
| nevio- | галльська |
| niujis | готська |
| νέος | грецька |
| nīwe | давньоанглійська |
| nēowe | давньоанглійська |
| niuwi | давньоверхньонімецька |
| návaḥ | давньоіндійська |
| návyaḥ | давньоіндійська |
| nūe | давньоірландська |
| niuwi | давньонижньонімецька |
| новъ | давньоруська |
| новыи | давньоруська |
| nie | давньофризька |
| ny | датська |
| *neu̯os «тс.» | індоєвропейська |
| *nū˘ | індоєвропейська |
| *nū˘-n «нині, тепер» | індоєвропейська |
| novus | латинська |
| naũjas | литовська |
| нов | македонська |
| nowy | нижньолужицька |
| neu | нововерхньонімецька |
| ny | норвезька |
| nau | перська |
| nüwně | полабська |
| nowy | польська |
| novъ «новий» | праслов’янська |
| neuwenen | прусська |
| но́вый | російська |
| нȍв | сербохорватська |
| nový | словацька |
| nòv | словенська |
| новъ | старослов’янська |
| ñu | тохарська А |
| ñuwe | тохарська В |
| ñuwe | тохарська В |
| newa- | хетська |
| nový | чеська |
| ny | шведська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України