ОБЛІГАЦІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
обліга́ція
через російську і польську мови запозичено з латинської;
лат. obligātiо «зобов’язання, поручительство, зв’язаність» утворене від дієслова obligo «зв’язую, зобов’язую», яке складається з префікса ob- «об-» і дієслова ligo «в’яжу», спорідненого з алб. l’ii «в’яжу, зв’язую», укр. налига́ти, полига́ти;
р. болг. облига́ция, бр. абліга́цыя, п. obligacja, ч. obligace, слц. obligа́cia, м. схв. облига́циjа, слн. obligа́cija;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| l'ii «в’яжу, зв’язую» | албанська |
| абліга́цыя | білоруська |
| облига́ция | болгарська |
| obligātiо «зобов’язання, поручительство, зв’язаність» | латинська |
| облига́циjа | македонська |
| obligacja | польська |
| облига́ция | російська |
| облига́циjа | сербохорватська |
| obligа́cia | словацька |
| obligа́cija | словенська |
| налига́ти | українська |
| obligace | чеська |
| obligo «зв’язую, зобов’язую» | ? |
| ob- «об-» | ? |
| ligo «в’яжу» | ? |
| полига́ти | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України