ОБЛАТКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

через польську мову запозичено з німецької;

н. Oblа́te «тс.» походить від слат. oblāta (hostia) «просфора, хліб для причастя», форми жін. р. від дієприкметника oblātus «піднесений, запропонований», утвореного з префікса ob- «перед-» і основи дієприкметника lātus (‹*tlātus) «піднятий, принесений», пов’язаного з дієсловом tollo «піднімаю; несу», спорідненим з гр. ταλάσσαι «переносити, терпіти», гот. þulan «тс.», дінд. tulayati «підіймає, важить»;

р. обла́тка, бр. апла́тка, п. oblata, oblatka, opłatek, ч. oblatka, oplatka, слц. oblа́tka, вл. wobłatk, нл. hobłatk, болг. обла́та, обла́тка, схв. о̏бла̄та, о̏блата, слн. óblat;

через західнослов’янське і німецьке посередництво (бав. *oplata «проскура») зводиться до лат. oblāta «тс.», звідки також пізніше запозичене обла́тка;

р. оплаток «проскура в католицькій церкві», др. оплатъкъ «тс.», бр. апла́тка «(мед.) облатка», п. opłatek «вид прісного тіста; кружок з того тіста», ч. oplata «вафля; (мед.) облатка», oplatek «тс.», цсл. оплатъ «проскура»;