ОБЛАСНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
о́бласть
запозичення з російської мови;
р. о́бласть «край, частина території, сфера», ст. «велика влада» походить від др. область «край, військо, велика влада, панування», запозиченого зі старослов’янської мови;
стсл. область «влада, край», як і болг. м. о́бласт «область», схв. о̏бла̄ст, слн. oblа́st, ч. oblast, слц. oblast’ «тс.», походить від псл. *obolstь ‹*obvoldtь, пов’язаного з дієсловом *obvoldati «володіти»;
бр. во́бласць, п. obłaść;
Фонетичні та словотвірні варіанти
обласни́й
обласни́к
обласни́цтво
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
во́бласць | білоруська |
о́бласт «область» | болгарська |
область «край, військо, велика влада, панування» | давньоруська |
о́бласт «область» | македонська |
obłaść | польська |
*obolstь | праслов’янська |
о́бласть «край, частина території, сфера» | російська |
о̏бла̄ст | сербохорватська |
oblast' «тс.» | словацька |
oblа́st | словенська |
область «влада, край» | старослов’янська |
oblast | чеська |
*obvoldati «володіти» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України