ОБЛАСНИК — ЕТИМОЛОГІЯ

о́бласть

запозичення з російської мови;
р. о́бласть «край, частина території, сфера», ст. «велика влада» походить від др. область «край, військо, велика влада, панування», запозиченого зі старослов’янської мови;
стсл. область «влада, край», як і болг. м. о́бласт «область», схв. о̏бла̄ст, слн. oblа́st, ч. oblast, слц. oblast’ «тс.», походить від псл. *obolstь ‹*obvoldtь, пов’язаного з дієсловом *obvoldati «володіти»;
бр. во́бласць, п. obłaść;
Фонетичні та словотвірні варіанти

обласни́й
обласни́к
обласни́цтво
Етимологічні відповідники

Слово Мова
во́бласць білоруська
о́бласт «область» болгарська
область «край, військо, велика влада, панування» давньоруська
о́бласт «область» македонська
obłaść польська
*obolstь праслов’янська
о́бласть «край, частина території, сфера» російська
о̏бла̄ст сербохорватська
oblast' «тс.» словацька
oblа́st словенська
область «влада, край» старослов’янська
oblast чеська
*obvoldati «володіти» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України