ОБЛАКАМ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення зі старослов’янської мови (у західноукраїнські говори, можливо, з чеської);

стсл. облако (ч. oblak) «хмара» відповідає др. оболокъ, укр. заст. о́болок «тс.»;

р. о́блако, о́блак, бр. во́блака, др. облакъ «хмара»;

очевидно, запозичення з угорської мови;

уг. ablak «тс.» походить від схв. [о̏blok], слн. [óblok] або слц. oblok «тс.»;

псл. *obolkъ ‹ *ob-volkъ пов’язане з дієсловом *obelkti ‹ *ob-velkti «обволокти», утвореним з префікса ob- «об-» і дієслова *velkti «волокти»;

р. [о́болоко] «хмара», [о́болок], бр. [во́балака, во́балак], др. оболокъ, п. obłok, ч. слц. oblak «тс.», нл. hobłoka «легка хмарина; хмари», болг. м. о́блак «хмара», схв. о̏блак, слн. oblа́k, стсл. облакъ «тс.»;