ОБЛАВА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
обла́ва «полювання з оточенням звіра; оточення місця, де перебувають переслідувані особи; люди, що беруть участь у такому оточенні; [натовп навколо чогось]»
очевидно, пов’язане чергуванням голосних з лов, лови́ти;
припущення про запозичення з німецької мови (свн. abelouf «місце, куди збігається дичина під час полювання», нвн. ablaufen «оббігати» (Mikl. EW 218; Matzenauer 399; Преобр. I 628) або з тюркських мов (ЭСБМ 1, 50) у фонетичному відношенні сумнівні;
р. обла́ва, ст. облава «військо», бр. абла́ва, п. obłаwa «облава»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
о́блав
«облава»
обла́вник
«учасник облави»
о́блавом
«суцільною масою»
обло́в
«облава»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| абла́ва | білоруська |
| obłаwa «облава» | польська |
| обла́ва | російська |
| лов | ? |
| лови́ти | ? |
| облава «військо» | ? |
опла́ва «облава»
результат видозміни форми обла́ва, зближеної з основою пла́вати;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| обла́ва | ? |
| пла́вати | ? |
ла́ва «шеренга, ряд»
не зовсім ясне;
можливо, давнє запозичення з польської мови;
п. ława «шеренга» утворене лексико-семантичним способом від ława «лава, ослін»;
припускався зв’язок р. ла́ва з обла́ва, [обла́вить] «оточити» (Соболевский РФВ 70, 94–95; Преобр. І 426, 628) і з тюрк. lava «тс.» (Горяев Доп. 2, 22);
р. бр. ла́ва;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ла́ва | білоруська |
| ława «шеренга» | польська |
| ława «лава, ослін» | польська |
| ла́ва | російська |
| обла́вить «оточити» | російська |
| обла́ва | російська |
| ла́ва | російська |
| lava «тс.» | тюркські |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України