ОБКАРНАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
обко́нати «обстригти (вівцю)»
очевидно, результат видозміни деетимологізованої форми обкарна́ти «обрізати, обстригти», зближеної з основою дієслова (до)кона́ти «закінчити»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| обкарна́ти «обрізати, обстригти» | ? |
| кона́ти «закінчити» | ? |
карна́ти «пасти»«обрізувати; стригти» (? -- очевидно, )
не зовсім ясний різновид фонетично закономірної форми [корна́ти], аналогічний до карлю́ка;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ка́рнявка
«безвуха»
обкарна́ти
«обкраяти»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| корна́ти | ? |
| карлю́ка | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України