ОБИДВОЄ — ЕТИМОЛОГІЯ

оби́два́

псл. obydъva ‹*obūdŭva;
результат злиття двох числівникових основ oba «обидва» у формі непрямого відмінка obū та dъva «два»;
аналогічно утворені лит. abùdu «обидва», abìdvi «обидві», лтс. abi divi «обидва», [abu duo], лат. ambaeduae, іт. ambedue «тс.»;
р. [обо́два, обо́две], бр. [обы́два], або́два, п. obadwa, obadwaj, obiedwie, obodwoje, obydwa, obydwaj, obydwie, obydwoje, ч. oba dva, слц. obidva, obidvaja, obidve, obidvoje, вл. wobaj dwaj, нл. hoběj dwa, hoběj dwě, схв. о̏бадва̄, о̏бадвē (о̏бадвиje), слн. obádva, obédve;
Фонетичні та словотвірні варіанти

обадва́
оби́дві́
оби́дво́є
ободва́
Етимологічні відповідники

Слово Мова
обы́два білоруська
wobaj dwaj верхньолужицька
ambedue «тс.» італійська
ambaeduae латинська
abi divi «обидва» латиська
abùdu «обидва» литовська
hoběj dwa нижньолужицька
hoběj dwě нижньолужицька
obadwa польська
obadwaj польська
obiedwie польська
obodwoje польська
obydwa польська
obydwaj польська
obydwie польська
obydwoje польська
obydъva праслов’янська
обо́два російська
о̏бадва̄ сербохорватська
obidva словацька
obidvaja словацька
obidve словацька
obidvoje словацька
obádva словенська
obédve словенська
обо́две українська
або́два українська
бадвē (о̏бадвиje) українська
oba dva чеська
oba «обидва» ?
dъva «два» ?
abìdvi «обидві» ?
abu duo ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України