ОБЗИРАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
зрі́ти «бачити»
псл. zьrěti;
споріднене з дінд. jvárati «має гарячку», гр. χαροπός «з блискучими очима», лат. augur «авгур, жрець-птаховорожій», алб. zjar «вогонь», прус. sari «запал», лтс. saruôt «кидати промені», лит. žėrėˊti «блищати, сяяти, світити, палати», žėrúoti «блищати, сяяти», žiūrėˊti «дивитися»;
іє. *g’her-, *g’herə-, *g’hre «світити, сяяти»;
р. зреть, др. зьрѣти, зрѣти, п. ст. -źrzeć, ч. zříti, ст. žřieti, слц. zrieť, вл. zrjeć, болг. зъ́рвам «бачу», зрак «промінь світла», зрение, схв. зрȅти, слн. zréti, zòr «блиск», стсл. зьрѣти, зазьрѣти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
беззазо́рний
«бездоганний»
взір
взіре́ць
взоре́ць
«взірець»
взо́рник
«тс.»
визира́ти
ви́зирцем
визиря́ти
ви́зір
«вид, вигляд; вікно»
визіря́чка
«дзеркало»
дозира́ти
дозі́р
дозі́рець
дозо́р
дозо́рець
дозо́рний
за́зир
«примітність»
зазира́ти
за́зір
«тс.»
за́зором
«зовсім, цілком, абсолютно»
запози́рливий
«підозрілий, недовірливий»
зір
зірка́тий
зірки́й
зо́ра
«віл з веселим виглядом»
зори́ти
«вглядатися»
зоро́к
«зіниця»
зо́рок
«світло»
зре́ниця
«зірниця»
зри́мо
зри́ще
«погляд Ж, видовище Ж, Я»
зрі́вка
«зіниця»
зрілко
зріни́ця
зрінка
зрінко
«тс.»
зрі́ння
зря
зряк
«зір»
зря́чий
зря́чка
«зіниця»
нави́зирці
надзира́тель
(у дореволюційній Росії -- службова особа, що наглядала за ким-, чим-небудь)
надзира́ти
надзира́ч
на́дзі́р
«нагляд»
надзі́рний
надзо́рець
«наглядач»
на́зир
«нагляд»
назира́ти
нази́рити
«побачити»
на́зирком
назирну́ти
«тс.»
на́зирцем
на́зирці
назори́ти
«наглядіти, помітити»
напо́зірний
«уявний»
недозі́р
«той, хто погано бачить»
недо́зір
«недогляд»
недозри́мий
«неоглядний, невидимий, непомітний»
незазо́рний
«бездоганний»
нео́бзир
«не оглядаючись»
необзо́рний
«неоглядний»
неозо́рий
неозо́рість
неозо́рний
непрозрі́нний
«непроглядний»
обзеря́ти
«ощупувати; (мед.) пальпувати»
о́бзир
«кругозір»
обзира́ти
обзира́тися
о́бзір
«тс.»
обзі́рник
«оглядач»
обзо́рець
«оглядач; вивідувач, шпигун»
(мн. обзі́рці)
обзо́ри
«огляд»
обзо́рини
«тс.»
обзоро́вий
озира́ти
озира́тися
о́ирк
перезира́тися
підзира́ти
підзи́рити
пі́дзирки
«таємне спостереження, шпигунство»
підзі́р
«тс.»
підзі́рний
«тс.»
підзо́р
«підозра»
підзори́ти
«помітити»
підзо́рний
«підозрілий»
підзоря́ти
підо́зра
підо́зрений
«підозрілий»
підозре́нний
«запідозрений, підозрілий»
підозріва́ти
підозрі́ливий
підозрі́лий
підозрі́лість
підозрі́ний
«підозрілий»
підозрі́ння
підо́зрюваний
підо́зрювати
по́зі́р
«погляд»
позі́рка
«увага, спостереження»
позі́рни́й
позо́р
«ганьба, безчестя»
позо́рий
позо́рище
«видовище; ганьба»
позорли́вий
«обманний»
позо́рний
«уявний; ганебний Ж; прекрасний, вартий споглядання Ж»
позо́рниця
«театр»
позорува́ти
«звертати увагу»
призе́рний
«короткозорий»
призира́тися
«придивлятися»
призирни́й
«викликаний чаклунством»
призі́р
«пристріт; вид, вигляд»
призірний
«тс.»
призо́р
«нагляд, догляд; [пристріт Ж]»
призо́рий
«короткозорий»
призо́ри́стий
«тс.»
приз́орити
«підстерегти, вистежити»
при́зра
«підозра»
при́зрий
«презирливий»
прі́зра
«підозра»
прозира́ло
«дзеркало»
прозира́ти
«проглядати; [прозрівати Ж]»
прозі́р
«просвіт; [отвір у дахові для диму; просвіт між складеними колодами; злий погляд, який викликає пристріт]»
про́зір
«денне світло; перспектива; вигляд; прозорість; огляд, перевірка; дзеркало, завбачення, інтуїція»
прозірли́вий
прозі́рливий
«проглядний; [дбайливий Ж], прозі́рний «чіткий, прозорий»
прозірни́к
«звіробій чотиригранний, Hypericum quadrangulum L.»
(бот.)
прозі́рність
«прозорість»
про́зірок
«потаємне віконце, очко»
прозі́рчастий
«прозорий»
прозо́р
«прозорість; [задній план, тло Ж]»
прозо́рий
прозо́ри́стий
прозорі́ти
прозорі́шати
прозорли́вець
прозорли́вий
прозо́рний
прозо́рча́стий
«тс.»
прозрачистий
«прозорий»
прозри́стий
«прозорий»
прозрі́ння
«повернення здатності бачити; [обличчя Ж; зір П»
прозрі́ти
ро́ззір
«погляд, спостереження»
спозира́ти
«споглядати»
спрозо́рити
«зурочити»
узі́р
«вид, зовнішній вигляд, зразок; узор»
узі́рʼя
узі́рчастий
узо́р
узо́ристий
узори́ти
«побачити»
узо́рний
узоро́ччя
узо́рчастий
узо́рчатий
узрі́ти
«побачити»
у́позирати
«мати вигляд»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| zjar «вогонь» | албанська |
| зъ́рвам «бачу» | болгарська |
| зрак «промінь світла» | болгарська |
| зрение | болгарська |
| zrjeć | верхньолужицька |
| χαροπός «з блискучими очима» | грецька |
| jvárati «має гарячку» | давньоіндійська |
| зьрѣти | давньоруська |
| зрѣти | давньоруська |
| *g'her- | індоєвропейська |
| *g'herə- | індоєвропейська |
| *g'hre- «світити, сяяти» | індоєвропейська |
| augur «авгур, жрець-птаховорожій» | латинська |
| saruôt «кидати промені» | латиська |
| žėrėˊti «блищати, сяяти, світити, палати» | литовська |
| žėrúoti «блищати, сяяти» | литовська |
| žiūrėˊti «дивитися» | литовська |
| -źrzeć (ст.) | польська |
| zьrěti | праслов’янська |
| sari «запал» | прусська |
| зреть | російська |
| зрȅти | сербохорватська |
| zrieť | словацька |
| zréti «блиск» | словенська |
| zòr «блиск» | словенська |
| зьрѣти | старослов’янська |
| зазьрѣти | старослов’янська |
| zříti | чеська |
| žřieti (ст.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України