ОБЕЛІСКІВ — ЕТИМОЛОГІЯ
обелі́ск
запозичення з німецької або французької мови;
н. Obelísk, фр. obélisque походять від лат. obeliscus, яке зводиться до гр. ὀβελίσκος «невеликий рожен, клинок; обеліск», похідного від ὀβελός «рожен; обеліск», що певної етимології не має;
р. болг. м. обели́ск, бр. абелі́ск, п. ч. слц. вл. obelisk, схв. обѐлиск, слн. obelísk;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| абелі́ск | білоруська |
| обели́ск | болгарська |
| obelisk | верхньолужицька |
| ὀβελίσκος «невеликий рожен, клинок; обеліск» | грецька |
| obeliscus | латинська |
| обели́ск | македонська |
| Obelísk | німецька |
| obelisk | польська |
| обели́ск | російська |
| обѐлиск | сербохорватська |
| obelisk | словацька |
| obelísk | словенська |
| obélisque | французька |
| obelisk | чеська |
| ὀβελός «рожен; обеліск» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України