ОБАРИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
обаря́ти «варити, кип’ятити»
результат видозміни давнішого *об-варяти, у якому початкове кореневе в злилося з префіксальним б (як у о́бід ‹*обвід, обо́ра ‹*обвора та ін.);
назви бубликів мотивуються тим, що вони перед запіканням обварюються;
р. [обари́ть] «обварити», [оба́ра] «опара, тісто», [оба́рка] «горохова юшка», бр. абара́нак «бублик», п. obar (obwar) «місце на сосновому дереві, облите живицею», [obarek] «пеньок, обпалений вогнем», слц. obarit’ «обварити», obarat’ «обварювати», м. обари «ошпарить, відварить, зварить», схв. оба́рити «обварити, ошпарити, відварити», слн. obáriti «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
оба́ри́нок
«бублик»
оба́рінець
оба́рі́нок
«тс.»
о́барки
(у виразі [зварити на обарки], про картоплю, «зварити, щоб чистилась шкірка»)
обаря́нець
«бублик»
оба́рянок
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| абара́нак «бублик» | білоруська |
| обари «ошпарить, відварить, зварить» | македонська |
| obar «місце на сосновому дереві, облите живицею» (obwar) | польська |
| обари́ть «обварити» | російська |
| оба́рити «обварити, ошпарити, відварити» | сербохорватська |
| obarit' «обварити»«обварювати» | словацька |
| obarat' «обварити»«обварювати» | словацька |
| obáriti «тс.» | словенська |
| оба́ра «опара, тісто» | українська |
| оба́рка «горохова юшка» | українська |
| obarek «пеньок, обпалений вогнем» | українська |
| *об-варяти | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України