НІЧЛІЖНИКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
нічлі́г «зупинка на ніч; пасіння худоби вночі; місце для сну і відпочинку вночі»
складне утворення з основ ніч (ст. ночь) і лежа́ти;
можливо, калька нім. Nachtlager «нічліг» (SW III 400; Holub–Kop. 246);
викликає сумнів спроба пояснити др. ночьлѣгъ як результат видозміни наслѣгъ «нічліг» (від сълѣгати) під впливом ночевати (Шмелев ЭИРЯ ІІІ 80–82);
р. ночле́г, бр. начле́г, др. ночьлегъ, ночьлѣгъ, п. nocleg, [nocnig], ч. nocleh, слц. nocl’ah, вл. nóclěhwo;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нічліга́нт
«нічліжанин; людина, прислана на нічліг»
нічліги́
«пасіння худоби вночі»
нічлігува́ти
нічліжа́ни́н
нічлі́жити
нічлі́жка
нічлі́жний
нічлі́жник
нічлі́жня
«нічліжка»
нічляга́н
«нічліжанин»
нічніг
«нічліг»
ночлі́г
«нічліг»
ночлі́ги
«пасіння худоби вночі; обряд смаження сала у чернігівському весільному ритуалі»
ночлігува́ти
ночліжа́н
«той, хто ночує; ночувальник»
ночліжа́нин
«нічліжанин»
ночлі́жник
«нічліжник; нічний пастух коней Корз»
ночляже́ник
«нічліжник»
поночлежник
«тс.»
поночлі́жник
«пастух, який нічлігує»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| начле́г | білоруська |
| nóclěhwo | верхньолужицька |
| ночьлѣгъ «нічліг» (від сълѣгати) | давньоруська |
| наслѣгъ «нічліг» (від сълѣгати) | давньоруська |
| сълѣгати | давньоруська |
| ночьлегъ | давньоруська |
| ночьлѣгъ | давньоруська |
| Nachtlager «нічліг» | німецька |
| nocleg | польська |
| nocnig | польська |
| ночле́г | російська |
| nocl'ah | словацька |
| ніч (ст. ночь) | українська |
| ночевати | українська |
| nocleh | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України