НІМИЦЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
німи́ця «дурман звичайний, Datura stramonium L.; беладона лікарська, Atropa belladonna L. Mak; блекота, Hyoscyamus L. Mak; скополія карніолійська, Scopolia carniolica Jacq. Mak» (бот.)
похідне утворення від німи́й;
назва зумовлена отруйними властивостями рослин (деякі з них, зокрема, викликають розлад мови);
пор. назву блекота́ (бот.), пов’язану з блекота́ти «белькотіти, невиразно говорити»;
ч. [nemnica] «беладона», [nimnica] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
німиця
«льонок звичайний, Linaria vulgaris Mill.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| німи́й | українська |
| блекота́ (бот.) | українська |
| блекота́ти «белькотіти, невиразно говорити» | українська |
| nemnica «беладона» | чеська |
| nimnica «тс.» | чеська |
люлянка «скополія карнтолійська, Scopolia carniolica Jacq.» (бот., у сполученні [л. галаска])
очевидно, результат видозміни поширеної діалектної назви блекоти чорної лю́льок, перенесеної на скополію;
підставою для перенесення могли бути отруйність рослин і подібність їх застосування (так, деякі види скополії, напр., Scopolia physaloides Don., вживаються як болезаспокійливі і снотворні засоби);
ця сама подібність якостей рослин відбита й іншими паралельними назвами, пор. укр. [німи́ця] «скополія; блекота чорна», р. [пьяный корень] «блекота; Scopolia physaloides Don.», ч. blín «блекота», pablen «скополія»;
можна припустити й походження назви [люлянка] від лю́ляти «колихати» у зв’язку з наркотичною дією рослини;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пьяный корень «блекота; Scopolia physaloides Don.» | російська |
| лю́льок | українська |
| німи́ця «скополія; блекота чорна» | українська |
| люлянка «колихати» | українська |
| blín «блекота» | чеська |
| pablen «скополія» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України