НІМЕЧЧИНИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ні́мець «людина німецької національності; [будь-який іноземець із Західної Європи, який не знає слов’янських мов Бі]»
псл. němьcь «чужоземець» (букв. «той, хто говорить незрозумілою мовою»), утворене від němъ «який заїкається, який говорить невиразно, незрозуміло, німий»;
помилковим з фонетичних і з географічних міркувань є виведення (Šachmatov AfSlPh 33, 82–83; Белич ИОРЯС 8/2, 388; Миккола РФВ 48, 270–271) від Nemetes, назви одного германського племені;
не можна прийняти також гіпотезу (Ильинский ИОРЯС 24/1, 148–149) про первісне значення слова «кочівник, пастух» і спорідненість його з гр. νέμω «пасти худобу, займатися скотарством», νομάς «скотар, пастух, кочівник», νέμος «пасовисько; ліс», лат. nemus «ліс»;
р. бр. болг. не́мец «німець», др. нѣмьць «людина, що говорить невиразно, незрозуміло; іноземець; німець», п. Niemiec «німець», ч. Němec, слц. Nemec, вл. Němc, нл. Nimc, Němc, схв. Не́мац, слн. Némec, стсл. нѣмьць «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нiмчи́н
«тс.»
недо́німок
«напівнімець»
німа́к
«німець»
Німе́ччина
Німе́щина
«Німеччина»
ні́мка
німке́ня
німки́ня
«німкеня»
німо́та
«німці»
(зб.)
німча́
«маленький німець»
німча́й
«німець»
німча́к
німченя́
«німецька дитина»
ні́мчити
«онімечувати»
німчу́ра́
оніме́чити
переніме́читися
«онімечитися»
поніме́чити
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| не́мец «німець» | білоруська |
| не́мец «німець» | болгарська |
| Němc | верхньолужицька |
| νέμω «пасти худобу, займатися скотарством» | грецька |
| νομάς «скотар, пастух, кочівник» | грецька |
| νέμος «пасовисько; ліс» | грецька |
| нѣмьць «людина, що говорить невиразно, незрозуміло; іноземець; німець» | давньоруська |
| nemus «ліс» | латинська |
| Nimc | нижньолужицька |
| Němc | нижньолужицька |
| Niemiec «німець» | польська |
| němьcь «чужоземець» (букв. «той, хто говорить незрозумілою мовою») | праслов’янська |
| němъ «який заїкається, який говорить невиразно, незрозуміло, німий» | праслов’янська |
| не́мец «німець» | російська |
| Не́мац | сербохорватська |
| Nemec | словацька |
| Némec | словенська |
| нѣмьць «тс.» | старослов’янська |
| Němec | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України