НІМЕЦЬКА — ЕТИМОЛОГІЯ

ворволи́нець «вид драгляків (медуз), Rhizophysa»

назва утворена від [во́рвіль] «пухир»;
пор. німецьку назву Wurzelblasenquale, утворену з основ іменників Wurzel «корінь», Blase «пухир», Quale «медуза»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
во́рвіль «пухир» ?
німецьку ?
Wurzel «корінь» ?
Blase «пухир» ?
Quale «медуза» ?

дигіта́ліс «наперстянка, Digitalis purpurea L.» (бот.)

слово латинського походження;
лат. digitālis «такий, що стосується пальця», digitāle «наперсток» утворено від digitus «палець», яке виникло, можливо, з *dic-itus «покажчик, показник», пов’язаного з іє. deiḱ- «показувати», звідки також дангл. tāhe, tā «палець на нозі», нвн. Zéhe «тс.»;
у значенні ботанічного терміна лат. digitalis було запроваджено в 1542 р. німецьким ботаніком Л. Фуксом як калька німецької назви цієї ж рослини Fingerhut (букв. «наперсток», за подібністю форми квітки);
р. дигита́лис, бр. дыгіта́ліс, п. слц. digitalis, ч. слн. digitális, схв. дигиталис;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дыгіта́ліс білоруська
tāhe давньоанглійська
deiḱ- «показувати» індоєвропейська
digitālis «такий, що стосується пальця» латинська
digitalis латинська
Zéhe «тс.» нововерхньонімецька
digitalis польська
німецьким російська
дигита́лис російська
дигиталис сербохорватська
digitalis словацька
digitális словенська
digitális чеська
digitāle «наперсток» ?
digitus «палець» ?
*dic-itus «покажчик, показник» ?
«палець на нозі» ?
Фуксом як калька німецької назви цієї ж рослини Fingerhut (букв. «наперсток», за подібністю форми квітки) ?

оси́пець «морський жолудь, Coronula» (зоол.)

не зовсім ясне;
пор. німецьку назву цих молюсків Seepocke, букв. «морська віспа»;
очевидно, пов’язане з осипа́ти, [о́сипка] «висип на шкірі, кір», ві́спа (псл. osъpa);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
німецьку ?
осипа́ти ?
о́сипка «висип на шкірі, кір» ?
ві́спа (псл. osъpa) ?

чехо́ня «промислова риба родини коропових, Pelecus cultratus L.» (іхт.)

утворення, що пов’язується з чеса́ти, оскільки риба формою схожа на ніж, пор. німецькі її назви Messerfisch, (букв.) «ніж-риба», Sichel «серп; чехоня», а також р. (іхт.) са́бля (одним із значень дієслова чеса́ти є «рубати, різати»);
р. чехо́нь, (заст.) чехо́ня, [чеша], бр. чахо́нь, чэ́шка;
Фонетичні та словотвірні варіанти

чахо́нь
чахо́ня
чехо́нь
чеша «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чахо́нь білоруська
чехо́нь (заст.) російська
чеша українська
чэ́шка українська
чеса́ти ?
німецькі ?
Sichel «серп; чехоня» ?

хлюсня́к «голотурія, Holothuria» (зоол.)

штучне утворення від хлю́скати «плескати, литися» на позначення предмета мокрого і м’якого, пор. німецьку назву для голотурії – Seegurke, дослівно «морський огірок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

хлюсняки́ «Holothuridae» (зоол.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хлю́скати «плескати, литися» ?
німецьку ?
дослівно «морський огірок» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України