НІЗДРЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. nozdr(j)a (*nozdьrja?) «ніздря», пов’язане в не зовсім ясний спосіб з nosъ «ніс»;

припускається давнє утворення з суфіксом іє. -dhro- (Шахматов ИОРЯС 17/1, 282; Brugmann IF 18, 437–438) або іє. -r-, як і в лит. nasraĩ «паща», снн. nöster «ніздря», нн. nüster «тс.» (Преобр. І 613; Вrückner 367; Holub–Kop. 247; Младенов 359; Skok II 524–525; Stang 39; Trautmann 193–194; Pedersen IF 5, 69; Bezzenberger BB 1, 341; Zupitza KZ 37, 397; Holthausen KZ 69, 167; Kluge–Mitzka 517);

тлумачиться ще (Трубачев Этимология 1970, 14–17; Machek ESJČ 402) як складне утворення іє. *nos-srī або *nos-ri(n)-, у якому другий компонент відповідає гр. ῥῑς, ῥῑνός «ніздрі»;

виводиться також (Фасмер ІІІ 80–81; Vaillant RÉS 12, 89; Мейе ОЯ 111) з основ псл. nosъ i dьrati «дерти»;

припущення (Vaillant RÉS 15, 237) про запозичення з литовської мови необґрунтоване;

р. ноздря́, бр. болг. м. но́здра, др. ноздря, п. nozdrze (мн.), ч. слц. nozdra, вл. nózdra, схв. нȍздра, нȍздрва, слн. nozdŕv, стсл. ноздрга;

поява dr замість очікуваного tr і z замість s остаточно не з’ясована;

зіставляється насамперед з лат. membrum (‹*memsro-) «член», membrāna «плівка, тонка шкуринка»;

псл. męzdra (mězdra), очевидно, з * memsdra (*mēzdra), пов’язане з męso «м’ясо»;

р. мездра́, бр. мяздра́, п. miazdra, ст. męzdra, ч. mázdra «плівка, шкуринка», слц. miazdra «міздря», болг. мездра́ «нирковий жир; сало», м. схв. ме́здра «мездра», слн. mézdra «тс.»;

очевидно, результат видозміни деетимологізованої форми бе́зрік;

проміжним варіантом могла бути форма бе́здрик (тепер також «сонечко») з фонетичним д між з і р, як у роздрухатися, ніздрі та ін;