НІЗДРЕЮ — ЕТИМОЛОГІЯ
ні́здря
псл. nozdr(j)a (*nozdьrja?) «ніздря», пов’язане в не зовсім ясний спосіб з nosъ «ніс»;
припускається давнє утворення з суфіксом іє. -dhro- (Шахматов ИОРЯС 17/1, 282; Brugmann IF 18, 437–438) або іє. -r-, як і в лит. nasraĩ «паща», снн. nöster «ніздря», нн. nüster «тс.» (Преобр. І 613; Вrückner 367; Holub–Kop. 247; Младенов 359; Skok II 524–525; Stang 39; Trautmann 193–194; Pedersen IF 5, 69; Bezzenberger BB 1, 341; Zupitza KZ 37, 397; Holthausen KZ 69, 167; Kluge–Mitzka 517);
тлумачиться ще (Трубачев Этимология 1970, 14–17; Machek ESJČ 402) як складне утворення іє. *nos-srī або *nos-ri(n)-, у якому другий компонент відповідає гр. ῥῑς, ῥῑνός «ніздрі»;
виводиться також (Фасмер ІІІ 80–81; Vaillant RÉS 12, 89; Мейе ОЯ 111) з основ псл. nosъ i dьrati «дерти»;
припущення (Vaillant RÉS 15, 237) про запозичення з литовської мови необґрунтоване;
р. ноздря́, бр. болг. м. но́здра, др. ноздря, п. nozdrze (мн.), ч. слц. nozdra, вл. nózdra, схв. нȍздра, нȍздрва, слн. nozdŕv, стсл. ноздрга;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гніздря́
«ніздря»
ніздра́тий
«ніздрюватий, пористий; з великими ніздрями»
ніздри́на
«пустота в цеглі»
ні́здро
«ніздря»
ніздрува́тий
«ніздрюватий, пористий»
ніздрюва́тий
ніздряни́й
ніздря́стий
ноздра́ч
«камінь-черепашник»
ноздре́й
«чоловік з великими ніздрями»
ноздри
«ніздрі»
ноздрови́й
«носовий»
ноздрюва́тий
«пористий»
ноздря́тий
«ніздрюватий, пористий»
нуздрі́
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
но́здра | білоруська |
но́здра | болгарська |
nózdra | верхньолужицька |
ῥīˊς | грецька |
ῥῑνός «ніздрі» | грецька |
ноздря | давньоруська |
-dhro- | індоєвропейська |
-r- | індоєвропейська |
*nos-srī | індоєвропейська |
*nos-ri(n)- | індоєвропейська |
nasraĩ «паща» | литовська |
но́здра | македонська |
nüster «тс.» | нижньонімецька |
nozdrze (мн.) | польська |
nozdr(j)a «ніздря» (*nozdьrja?) | праслов’янська |
nosъ «ніс» | праслов’янська |
nosъ «дерти» | праслов’янська |
dьrati | праслов’янська |
dьrati | праслов’янська |
ноздря́ | російська |
нȍздра | сербохорватська |
нȍздрва | сербохорватська |
nöster «ніздря» | середньонижньонімецька |
nozdra | словацька |
nozdŕv | словенська |
ноздрга | старослов’янська |
nozdra | чеська |
бе́дрик (у виразі на б. «на майбутнє»)
проміжним варіантом могла бути форма бе́здрик (тепер також «сонечко») з фонетичним д між з і р, як у роздрухатися, ніздрі та ін;
очевидно, результат видозміни деетимологізованої форми бе́зрік;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бе́здрик (тепер також «сонечко») | ? |
роздрухатися | ? |
ніздрі | ? |
бе́зрік | ? |
міздря́ «внутрішній бік шкіри»
псл. męzdra (mězdra), очевидно, з * memsdra (*mēzdra), пов’язане з męso «м’ясо»;
зіставляється насамперед з лат. membrum (‹*memsro-) «член», membrāna «плівка, тонка шкуринка»;
поява dr замість очікуваного tr і z замість s остаточно не з’ясована;
р. мездра́, бр. мяздра́, п. miazdra, ст. męzdra, ч. mázdra «плівка, шкуринка», слц. miazdra «міздря», болг. мездра́ «нирковий жир; сало», м. схв. ме́здра «мездра», слн. mézdra «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
м'яздρό
«кільце деревини у стовбурі»
мездро́ Ж
міздри́ти
«зчищати міздрю (з шкіри)»
ніздра́
ніздря́
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
мяздра́ | білоруська |
мездра́ «нирковий жир; сало» | болгарська |
membrum «член» (‹*memsro-) | латинська |
ме́здра «мездра» | македонська |
miazdra | польська |
męzdra (mězdra) | праслов’янська |
мездра́ | російська |
ме́здра «мездра» | сербохорватська |
miazdra «міздря» | словацька |
mézdra «тс.» | словенська |
mázdra «плівка, шкуринка» | чеська |
*memsdra (*mēzdra) | ? |
męso «м’ясо» | ? |
membrāna «плівка, тонка шкуринка» | ? |
męzdra | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України