НІВЕЧ — ЕТИМОЛОГІЯ
ні́ве́чити
запозичення з польської мови;
п. niweczyć «нівечити, руйнувати» (букв. «обертати в ніщо»), паралельне слц. nivočit’ «нищити; псувати; руйнувати», утворене від ст. niwecz «в ніщо», яке складається з частки ni «ні», прийменника we «в» і займенника cz з псл. čь «що»;
бр. [нíвечыць] «нівечити», няве́чыць;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нівечі́ти
«псуватися»
пере́нівець
«знівечення»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| нíвечыць «нівечити» | білоруська |
| няве́чыць | білоруська |
| niweczyć «нівечити, руйнувати» (букв. «обертати в ніщо») | польська |
| niwecz «в ніщо» | польська |
| ni «ні» | польська |
| we «в» | польська |
| čь | польська |
| čь «що» | праслов’янська |
| nivočit' «нищити; псувати; руйнувати» | словацька |
незнівощи́мий «незруйновний»
похідне утворення від незасвідченого *нівощити (‹ні во що) «псувати, руйнувати, знищувати», паралельного до ні́ве́чити «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *нівощити «псувати, руйнувати, знищувати» (‹ні во що) | українська |
| ні́ве́чити «тс.» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України