НЯНЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

дитяче за походженням слово, утворене шляхом подвоєння складу ня- (пор. ма́ма);

не виключена можливість виникнення з неня внаслідок асиміляції голосних (Соболевский РФВ 64, 118; Korsch AfSlPh 9, 658), пор. дя́дя з *дѣдя;

може бути дуже давнім, пор. дінд. nanā́ «матінка, неня», гр. νέννα, νάννη «тітка», νέννος, νάννος «дядя», лат. nonnus «монах; вихователь дитини», nоnna «монахиня; вихователька дитини», алб. nanë «мати, годівниця», кімр. nain «бабка», проте, мабуть, виникало в різних мовах незалежно;

припущення про походження з іт. ńańa (Štrekelj 41–42) необґрунтоване;

р. ня́ня «няня», бр. ня́нька, п. niania «тс.», [nana] «мати, мама; нянька», ч. [nána] «няня», слц. ňaňa «тітка; [татко]», [ňaňo] «тато, татко», вл. нл. nan «тато», болг. [не́ня] «сестра матері», [не́ни] (звертання молодшого до старшого, особливо до брата), не́нчо «тс.», м. не-на «мати, мама», схв. на́на «мама; няня»;

пор. [мня́мньо] (дит.) «тс.»;

очевидно, результат видозміни форми [мня́со] «м’ясо»;

неясне;

можливо, пов’язане з [ня́ня, ня́ньо] «тс.» (пор.);

запозичення з російської мови;

р. пельме́ни походить із мови комі, де пель-нянь (букв.) «вушка з хліба» (за зовнішньою подібністю) утворено з слів пель «вухо» та нянь «хліб»;

бр. пельме́ні, ч. pelmeně;