НЮХАЛЬНОГО — ЕТИМОЛОГІЯ
ню́ха́ти
остаточно не з’ясоване;
здебільшого виводиться від псл. *ǫxati «пахнути», пов’язаного з vonja «запах» (пор. р.-цсл. &ѫхати «пах-нути», п. wąchać «нюхати, чути носом») з початковим n-, перенесеним від префіксів *vъn-, *sъn- (Фасмер ІІІ 93; Преобр. І 623; Schuster-Šewc 1025; Младенов 94, 362; Mikl. EW 222);
вважається також (Rudn. ІІ 863; Ильинский ИОРЯС 20/3, 83, 88; Bezlaj ESSJ ІІ 225; Ondruš Sl. Wortst. 120; Stang 40; Berneker IF 10, 153–154; Uhlenbeck PBrB 30, 267; Matzenauer LF 11, 331–332; Holthausen AeWb 237; Pokorny 768–769) спорідненим з гот. bi-niuhsjan «висліджувати», дангл. nēosan «досліджувати, висліджувати, відвідувати», днн. niusian «досліджувати» або з двн. niosan «чхати», нвн. nuseln «гугнявити», Nüster «ніздря», Nase «ніс», псл. nosъ «тс.», укр. ніс;
зіставлення (Machek ESJČ 402) з дісл. ісл. норв. snugga «нюхати» недостатньо обґрунтоване;
р. ню́хать «нюхати», бр. ню́хаць «тс.», п. niuchać «нюхати табаку; нюшити», ч. čenichat «нюшити», слц. ňuchat’ «нюхати; чути носом», вл. nuchać «нюхати», нл. nuchaś, болг. ню́шкам, ню́шна, схв. њy̏шити, слн. njúhati «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
занюхрі́ти
«виявити пристрасне бажання, загорітися бажанням»
нюх
ню́халка
«ніс»
ню́халь
«ніс; нюх»
ню́хальний
ню́хальник
нюха́р
«нюхальник»
нюха́ч
«тс.»
нюхри́ти
«чути нюхом слід звіра і йти цим слідом»
нюхрі́ти
«тс.»
нюхтити
«винюхувати»
нюхті́ти
«нюхати, обнюхувати, чути носом Ж; чути нюхом слід звіра і йти цим слідом ДзАтл ІІ»
нюхто́м
«нюхаючи»
нюхтюри́ти
«винюхувати»
нюхце́м
«тс.»
нюхцюва́ти
«нюхати, обнюхувати, чути носом»
ню́ши́ти
«нюхати повітря; вистежувати, вишукувати»
нюшкува́ти
«тс.»
по́нюх
поню́шка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ню́хаць «тс.» | білоруська |
| ню́шкам | болгарська |
| nuchać «нюхати» | верхньолужицька |
| bi-niuhsjan «висліджувати» | готська |
| nēosan «досліджувати, висліджувати, відвідувати» | давньоанглійська |
| niosan «чхати» | давньоверхньонімецька |
| snugga «нюхати» | давньоісландська |
| niusian «досліджувати» | давньонижньонімецька |
| snugga «нюхати» | ісландська |
| nuchaś | нижньолужицька |
| nuseln «гугнявити» | нововерхньонімецька |
| snugga «нюхати» | норвезька |
| niuchać «нюхати табаку; нюшити» | польська |
| *ǫxati «пахнути» | праслов’янська |
| nosъ «тс.» | праслов’янська |
| ню́хать «нюхати» | російська |
| шити | сербохорватська |
| ňuchat' «нюхати; чути носом» | словацька |
| njúhati «тс.» | словенська |
| ніс | українська |
| ню́шна | українська |
| čenichat «нюшити» | чеська |
| vonja | ? |
| *vъn- | ? |
| *sъn- | ? |
| Nüster «ніздря» | ? |
| Nase «ніс» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України