НЮНЯТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ню́ня «безхарактерна людина; плакса; [млявий чоловік, неповоротка жінка Бі; людина з мовними вада-ми, невиразною артикуляцією звуків МСБГ]»
псл. njunja «плакса, млява людина», афективне утворення звуконаслідувального походження;
р. бр. ню́ня «плакса, рюма; безхарактерна людина», п. niunia «м’яло, маруда; тишко», niuńka «тс.», ч. ňuňat «плакати», слц. ňuňo «плакса»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
заню́няний
«заплаканий»
ню́нека
«рибка, пташка»
(про дитину)
ню́нечка
«тс.»
ню́нити
«плакати, скиглити»
ню́ні
(у виразі розпустити н.)
ню́нька
«(зменш.) плакса Г; млява людина; м’яло, маруда, нероба Ж; (про дитину) рибка, пташка О»
ню́нькати
«тс.»
ню́нькатися
«панькатися»
ню́нько
«повільна, флегматична, безхарактерна людина; плаксій»
ню́ньо
«тс.»
нюня́вий
«плаксивий Г; млявий, неповороткий Бі»
нюня́ра
«ніс»
ню́няти
«говорити повільно, невиразно, мляво, як мала дитина; без причини постійно плакати, рюмсати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ню́ня «плакса, рюма; безхарактерна людина» | білоруська |
| niunia «м’яло, маруда; тишко»«тс.» | польська |
| niuńka «м’яло, маруда; тишко»«тс.» | польська |
| njunja «плакса, млява людина» | праслов’янська |
| ню́ня «плакса, рюма; безхарактерна людина» | російська |
| ňuňo «плакса» | словацька |
| ňuňat «плакати» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України