НЬЮТОНУ — ЕТИМОЛОГІЯ
гравіта́ція «загальне тяжіння, взаємне притягання тіл»
запозичення з новолатинської мови;
нлат. gravitātio, яке запровадив І. Ньютон (1642–1727), є похідним від нлат. gravitāre «тяжіти», що також утворив Ньютон від лат. gravitas «вага», похідного від gravis «важкий», спорідненого з дінд. gurúḥ «важкий; важливий, шановний», гр. βαρύς «важкий», гот. *kaúrus, лтс. grũts «тс.»;
р. болг. гравита́ция, бр. гравіта́цыя, п. grawitacja, ч. gravitace, слц. gravitácia, м. схв. гравита́цuја, слн. gravitácija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гравітаці́йний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гравіта́цыя | білоруська |
| гравита́ция | болгарська |
| *kaúrus | готська |
| βαρύς «важкий» | грецька |
| gurúḥ «важкий; важливий, шановний» | давньоіндійська |
| gravitas «вага» | латинська |
| grũts «тс.» | латиська |
| гравита́цuја | македонська |
| gravitātio | новолатинська |
| gravitāre «тяжіти» | новолатинська |
| grawitacja | польська |
| гравита́ция | російська |
| гравита́цuја | сербохорватська |
| gravitácia | словацька |
| gravitácija | словенська |
| gravitace | чеська |
| Ньютон (1642--1727) | ? |
| gravis «важкий» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України