НУТРО — ЕТИМОЛОГІЯ

нутро́

результат перерозподілу псл. *vъn-ǫtrь «усередину», що утворилося з прийменника *vъn «в» і основи *ǫtr- «внутрішнє, надра, утроба», але вже на праслов’янському ґрунті почало сприйматися як *vъ-nǫtrь;
р. бр. нутро́, др. вънутрь «всередину», вънутрьнии «внутрішній», п. [nutro] «нутро», wnętrze «середина, нутро», ч. nitro, vnitřek, слц. nútro, vnútro, вл. nutriny (мн.) «тс.», nutř «усередину», нл. nutś «тс.», болг. въ́тре «усередині, усередину», м. внатре «тс.», схв. нутрѝња «нутро», нy̏тāрњū «внутрішній», слн. nótranjost «середина, нутро», nóter «усередину», nótri «усередині», nótranj «внутрішній», стсл. нѫтрь «усередині», нѫтрьнь «внутрішній»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

внутрі
вну́трішній
внутро́ «нутро, нутрощі; (у замку) внутрішня будова»
ну́тер «жеребець з одним ядром Ж, ЛЖит; нутряк МСБГ»
нутре́ць «самець, у якого ядра містяться всередині, а не в мошонці; хворобливий стан такого самця»
нутри́на «порожнина, черевна порожнина»
ну́триця «глист»
ну́трішній «внутрішній»
нутрови́й «нутряний»
нутро́вина «порожнина»
ну́трості «нутрощі»
ну́трощі
нутря́к «самець (особливо жеребець), у якого ядра містяться всередині, а не в мошонці; [здір, внутрішнє сало]»
нутря́ни́й
ню́тер «нутряк»
уну́тр «усередину»
уну́трі «усередині»
уну́трішній «внутрішній»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
нутро́ білоруська
въ́тре «усередині, усередину» болгарська
nutriny «тс.»«усередину» (мн.) верхньолужицька
nutř «тс.»«усередину» (мн.) верхньолужицька
вънутрь «всередину» давньоруська
вънутрьнии «внутрішній» давньоруська
внатре «тс.» македонська
nutś «тс.» нижньолужицька
nutro «нутро»«середина, нутро» польська
wnętrze «нутро»«середина, нутро» польська
*vъn-ǫtrь «усередину» праслов’янська
*vъn «в» праслов’янська
*ǫtr- «внутрішнє, надра, утроба» праслов’янська
*vъ-nǫtrь праслов’янська
нутро́ російська
нутрѝња «нутро» сербохорватська
nútro словацька
vnútro словацька
nótranjost «середина, нутро»«усередину»«усередині»«внутрішній» словенська
nóter «середина, нутро»«усередину»«усередині»«внутрішній» словенська
nótri «середина, нутро»«усередину»«усередині»«внутрішній» словенська
nótranj «середина, нутро»«усередину»«усередині»«внутрішній» словенська
нѫтрь «усередині» старослов’янська
нѫтрьнь «внутрішній» старослов’янська
нy̏тāрњū «внутрішній» українська
nitro чеська
vnitřek чеська

андарак «вид спідниці з вовняної смугастої тканини»

запозичено з німецької мови через польську;
п. [anderak, andarak], ст. inderak «спідниця» походить від нім. Únterrock «нижня спідниця», утвореного з unter «під», спорідненого з псл. ǫtrъ, укр. нутро́, і Rock «спідниця», спорідненого з двн. roc, дісл. rokkr, дангл. rocc «тс.»;
р. діал. бр. андара́к;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ондора́к «вид жіночого одягу зі зборками на спині»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
андара́к білоруська
rocc «тс.» давньоанглійська
roc давньоверхньонімецька
rokkr давньоісландська
Únterrock «нижня спідниця» німецька
anderak польська
andarak польська
ǫtrъ праслов’янська
андара́к російська
нутро́ українська
inderak «спідниця» ?
unter «під» ?
Rock «спідниця» ?
андара́к ?

дизентері́я

гр. δυσεντερία «тс.» утворено за допомогою префікса δυσ- «не-» від ἔντερον «нутро, кишки, черево», що продовжує іє. *ṇter- «тс.», звідки і псл. *ǫtr-, укр. нутро́;
латинізований термін dysenteria «тяжкий понос», що походить з грецької мови;
р. дизентери́я, бр. дызентэрыя, п. dyzenteria, ч. dysenterie, слц. dyzentéria, вл. dyzenterija, болг. дизенте́рия, м. дизентерија, схв. дизентèриjа, слн. dizenteríja;
Фонетичні та словотвірні варіанти

дизенте́рик
дисентерія (XVII ст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дызентэрыя білоруська
дизенте́рия болгарська
dyzenterija верхньолужицька
δυσεντερία «тс.» грецька
*ṇter- «тс.» індоєвропейська
дизентерија македонська
dyzenteria польська
*ǫtr- праслов’янська
дизентери́я російська
дизентèриjа сербохорватська
dyzentéria словацька
dizenteríja словенська
нутро́ українська
dysenterie чеська
δυσ- «не-» ?
ἔντερον «нутро, кишки, черево» ?
dysenteria «тяжкий понос» ?

нуте́рка «гайка на кінці возової осі, яка притримує колесо»

результат видозміни форм [муте́рка] «гайка», [му́тра] «тс.», очевидно, зближеної з нутро́;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ну́тра «гайка»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
муте́рка «гайка» українська
му́тра «тс.» українська
нутро українська

нутренник «льонок звичайний, Linaria vulgaris Mill.» (бот.)

похідне утворення від нутро́;
назва зумовлена широким застосуванням цієї рослини в народній медицині при лікуванні внутрішніх хвороб;
Фонетичні та словотвірні варіанти

внутренник «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
нутро́ українська

інтеле́кт

запозичення з французької та німецької мов;
фр. intellect, intellectuel, нім. Intellékt, Intellektualismus, Intellektuelle «інтелігент», intellektual (intellektuell) «розумовий» походять від лат. intellēctus «відчуття, сприйняття, розуміння, розум», пов’язаного з дієсловом intellego «відчуваю, сприймаю, пізнаю, думаю», утвореним з префікса inter- (›intel- перед l) «між-», спорідненого з дінд. antár, ántarah «внутрішній», псл. ǫtrъ «всередині», укр. нутро́, і дієслова lego «збираю, читаю, слухаю»;
р. Интелле́кт, бр. інтэле́кт, п. ч. слц. вл. intelekt, болг. м. интеле́кт, схв. интèлек(а)т, слн. intelékt;
Фонетичні та словотвірні варіанти

інтелектуаліза́ція
інтелектуалі́зм
інтелектуалі́ст
інтелектуа́льний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
інтэле́кт білоруська
интеле́кт болгарська
intelekt верхньолужицька
antár давньоіндійська
ántarah «внутрішній» давньоіндійська
intellēctus «відчуття, сприйняття, розуміння, розум» латинська
intellego «відчуваю, сприймаю, пізнаю, думаю» латинська
inter- «між-» (›intel- перед l) латинська
lego «збираю, читаю, слухаю» латинська
intel- латинська
интеле́кт македонська
Intellékt німецька
Intellektualismus німецька
Intellektuelle «інтелігент» німецька
ntellektual німецька
intellektuell німецька
intelekt польська
ǫtrъ «всередині» праслов’янська
интелле́кт російська
интèлек(а)т (а)т сербохорватська
intelekt словацька
intelékt словенська
нутро́ українська
intellect французька
intellectuel французька
intelekt чеська

уздро́ (у сполученні ви́рвати з уздро́м «вирвати з корінням, з м’ясом» Чаб)

не зовсім ясне;
можливо, афективне утворення на основі слів узда́ «вузда, вуздечка» (чи у́зи «зв’язки») і нутро́;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
узда «вузда, вуздечка» (чи у́зи «зв’язки») українська
нутро українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України