НУРТА — ЕТИМОЛОГІЯ
нурт «вир; натовп»
запозичення з польської мови;
п. nurt «течія, нурт», ст. nórt, nort, nora «тс.», nurta «глибінь, глибина» пов’язується з nura «нора», nóra, nora «тс.», nurzać (nurzyć) «занурювати», укр. нора́, [ну́рити] «занурювати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ну́рта
«вир»
нуртува́ти
«вирувати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| nurt «течія, нурт» | польська |
| nórt | польська |
| nort | польська |
| nora «тс.» | польська |
| nurta «глибінь, глибина» | польська |
| nura «нора» | польська |
| nóra | польська |
| nora «тс.» | польська |
| nurzać | польська |
| nurzyć | польська |
| нора́ | українська |
| ну́рити «занурювати» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України