НУЛЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
нуль
через німецьку мову (нім. Null) запозичено з італійської;
іт. nulla «ніщо» походить від лат. nūllus «ніякий, жодний», що виникло з *n(e) oin(o)los «ні один, жодний», яке складалося із заперечної частки ne «не», спорідненої з дінд. ná, ав. na, лит. nè, псл. ne «тс.», укр. не, і форми *oin(o)los, зменш. до длат. oinos (› лат. ūnus) «один», спорідненого з дірл. ōin, гот. прус. ains «тс.», псл. inъ «інший», укр. і́нший;
р. нуль, ноль, бр. нуль, п. nul, nula, ч. слц. вл. nula, болг. м. ну́ла, схв. нy̏ла, слн. núla;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нульови́й
ну́ля
«нуль»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
na | авестійська |
нуль | білоруська |
ну́ла | болгарська |
nula | верхньолужицька |
ains «тс.» | готська |
ná | давньоіндійська |
ōin | давньоірландська |
nulla «ніщо» | італійська |
nūllus «ніякий, жодний» | латинська |
*n(e) oin(o)los «ні один, жодний» | латинська |
ne «не» | латинська |
*oin(o)los | латинська |
ūnus | латинська |
nè | литовська |
ну́ла | македонська |
Null | німецька |
nul | польська |
nula | польська |
ne «тс.» | праслов’янська |
inъ «інший» | праслов’янська |
ains «тс.» | прусська |
нуль | російська |
ноль | російська |
нy̏ла | сербохорватська |
nula | словацька |
núla | словенська |
не | українська |
і́нший | українська |
nula | чеська |
oinos «один» (› лат. ūnus) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України