НУЖНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
ну́жа «воші; мухи, [злидні Л]»
псл. *nudja «спонука, потреба, бідність» (назалізація в деяких слов’янських мовах вторинна, зумовлена впливом початкового n-), пов’язане з nuda «набридливе умовляння, спонука (словами)»;
р. ну́жа «нужда, нестаток, злидні; потреба», бр. [ну́жа] «тс.», др. нужа «потреба; примус, насильство; утиск; біда», п. nędza «нужда, злидні», ч. nouze, слц. núdza, вл. нл. nuza «тс.», болг. м. ну́жда «потреба; нужда, злидні», схв. нy̏жда, слн. núja «тс.», стсл. ноужда «потреба; нужда, бідність; насильство, примус», нѫжда «потреба; нужда, бідність»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зну́жа
«скрутний стан, нужда»
ну́жний
«виснажений, стомлений; дуже бідний Г; необхідний, потрібний Ж; страшний, важкий, небезпечний Пі»
ну́жник
«відхоже місце, помийна яма»
понужа́тель
«деспот»
понужа́ти
«підганяти, допікати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ну́жа «тс.» | білоруська |
| ну́жда «потреба; нужда, злидні» | болгарська |
| nuza «тс.» | верхньолужицька |
| нужа «потреба; примус, насильство; утиск; біда» | давньоруська |
| ну́жда «потреба; нужда, злидні» | македонська |
| nuza «тс.» | нижньолужицька |
| nędza «нужда, злидні» | польська |
| *nudja «спонука, потреба, бідність» (назалізація в деяких слов’янських мовах вторинна, зумовлена впливом початкового n-) | праслов’янська |
| nuda «набридливе умовляння, спонука (словами)» | праслов’янська |
| ну́жа «нужда, нестаток, злидні; потреба» | російська |
| нy̏жда | сербохорватська |
| núdza | словацька |
| núja «тс.» | словенська |
| ноужда «потреба; нужда, бідність; насильство, примус» | старослов’янська |
| нѫжда «потреба; нужда, бідність» | старослов’янська |
| nouze | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України