НУЖДУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ну́жда́ «нестатки, злидні; потреба, необхідність»
запозичення зі старослов’янської мови;
стсл. ноужда «потреба, необхідність; нужда, бідність; насильство, примус» відповідає укр. ну́жа;
р. нужда́ «нужда, нестаток, злидні; потреба, необхідність», др. нужда «необхідність; насильство, примус», п. nużda «втома; зусилля, тяжкий труд, біда, недоля», болг. м. ну́жда «потреба, необхідність; нужда, злидні», схв. нy̏жда «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
незнужде́н
«невтомний»
нуджува́ти
«жити в злиднях та нужді»
нужда́р
«старець, жебрак»
нужда́ти
«нуждатися; [примушувати зізнатися, добиватися зізнання]»
нужда́тися
«відчувати гострі нестатки, жити в злиднях; відчувати гостру потребу, необхідність; [тужити; невтомно працювати, мучитися; ображати один одного Ж]»
ну́жде́н(н)ий
ну́жди́ти
«примушувати»
нуждити́ся
«бідувати, жити в злиднях»
ну́ждний
«необхідний, потрібний; бідний»
нуждо́та
«нужда, нестатки, потреба, необхідність; хвороба»
ну́ждочка
«родимець у дітей»
нуждува́ти
«тужити; невтомно працювати, мучитися, терпіти нужду і злидні»
нуждува́тися
«тс.»
обнужда́ти
«жорстоко поводитися (з ким)»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ну́жда «потреба, необхідність; нужда, злидні» | болгарська |
нужда «необхідність; насильство, примус» | давньоруська |
ну́жда «потреба, необхідність; нужда, злидні» | македонська |
nużda «втома; зусилля, тяжкий труд, біда, недоля» | польська |
нужда́ «нужда, нестаток, злидні; потреба, необхідність» | російська |
нy̏жда «тс.» | сербохорватська |
ноужда «потреба, необхідність; нужда, бідність; насильство, примус» | старослов’янська |
ну́жа | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України