НОТАЦИЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
нота́ція «осудливе повчання, настанова»
через російське і польське посередництво запозичено з латинської мови;
лат. notātio «зауваження, осуд» пов’язане з notārе «позначати, вказувати, осуджувати, лаяти», nota «знак, зауваження, тавро»;
р. нота́ция, бр. ната́цыя «тс.», п. ст. notacja «зауваження»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ната́цыя «тс.» | білоруська |
| notātio «зауваження, осуд» | латинська |
| notārе «позначати, вказувати, осуджувати, лаяти» | латинська |
| nota «знак, зауваження, тавро» | латинська |
| notacja «зауваження» | польська |
| нота́ция | російська |
| notacja «зауваження» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України