НОСАТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ніс
псл. nosъ;
споріднене з прус. nozy «ніс», лит. nósis «тс.», лтс. nãss «ніздря», дінд. nā́sā (дв.) «ніс», дперс. ав. nāh- «тс.», лат. nāris (‹ *nāsis) «ніздря», nāsus «ніс», двн. nasa, дісл. nǫs, дангл. nosu «тс.», дшв. норв. nōs «морда, рило»;
іє. *nā˘s- «ніс»;
р. бр. болг. м. нос, др. носъ, п. ч. слц. нл. nos, вл. nós, полаб. nös, схв. но̑с, слн. nós, стсл. носъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безно́сий
безно́сько
«безноса людина»
зані́скуватий
«гостроносий»
(1927)
зноса́тіти
«захворіти сапом»
надперені́сся
нани́сник
«ремінь кінської вуздечки, що проходить над ніздрями коня»
ніски́
«носки взуття; носки ніг»
нос
«загнута частина полотна коси»
носавки́
«ніздрі»
носа́й
«жук довгоносик»
носа́к
«носок чобота; удар по носі»
носа́ль
«жук довгоносик; молоток з довгим кінцем»
носальки
«ніздрі»
носати́зна
«сап»
носа́тий
«з великим носом; [хворий на сап]»
носати́на
«тс.»
носа́тка
«посудина з довгим носиком; міра ємкості в 3 і більше відра; чайник»
(заст.)
носа́ч
«чоловік з великим носом; (зоол.) носата мавпа»
но́сик
«виступ у посудині, через який виливається рідина; вужчий кінець яйця Ж»
носі́вка
«хусточка до носа»
носки́
(вид гри)
носови́к
носульки
«ніздрі»
носута
«чорна вівця з білим носом»
носю́ра
(збільш.)
носю́та
(назва вівці)
но́ся
«ніс»
(дит.)
нося́ка
(збільш.)
нося́ра
(збільш.)(Ме)
перені́сся
перено́зє
«тс.»
перено́сє
«перенісся»
перено́сиця
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| nāh- «тс.» | авестійська |
| нос | білоруська |
| нос | болгарська |
| nós | верхньолужицька |
| nosu «тс.» | давньоанглійська |
| nasa | давньоверхньонімецька |
| nā́sā «ніс» (дв.) | давньоіндійська |
| nǫs | давньоісландська |
| nāh- «тс.» | давньоперська |
| носъ | давньоруська |
| nōs «морда, рило» | давньошведська |
| *nā˘s- «ніс» | індоєвропейська |
| nāris «ніздря» (‹ *nāsis) | латинська |
| nāsus «ніс» | латинська |
| *nāsis | латинська |
| nãss «ніздря» | латиська |
| nósis «тс.» | литовська |
| нос | македонська |
| nos | нижньолужицька |
| nōs «морда, рило» | норвезька |
| nös | полабська |
| nos | польська |
| nosъ | праслов’янська |
| nozy «ніс» | прусська |
| нос | російська |
| но̑с | сербохорватська |
| nos | словацька |
| nós | словенська |
| носъ | старослов’янська |
| nos | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України