НОРИЧУВАТЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
нори́ця «фістула, свищ» (мед.)
похідне утворення від нора́;
назва зумовлена тим, що при цій хворобі виникає ямка, заглибина;
р. [нори́ца] «глибока рана на загривку (кінська хвороба)», бр. [нары́ца] «тс.», п. norzyca «нориця», слн. noríce «вітряна віспа»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
норице́вий
нори́чавий
«гидкий, відштовхуючий, паршивий»
нори́чуватий
«хворий норицею; гидкий, відштовхуючий, паршивий Па»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| нары́ца «тс.» | білоруська |
| norzyca «нориця» | польська |
| нори́ца «глибока рана на загривку (кінська хвороба)» | російська |
| noríce «вітряна віспа» | словенська |
| нора | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України