НОРДУ — ЕТИМОЛОГІЯ
норд «північ, північний напрямок; північний вітер»
через російське посередництво запозичене з голландської мови;
гол. noord «північ» споріднене з двн. nord, нвн. Nord, дісл. norðr «тс.», дінд. narakaḥ «пекло», гр. νέρϑε(ν) «унизу, знизу», νέρτερος «нижній»;
р. бр. болг. норд, п. nordowy «північний», ч. слц. nordický «північноєвропейський», схв. нòрдūjскū, слн. nórdijski «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| норд | білоруська |
| норд | болгарська |
| noord «північ» | голландська |
| νέρϑε(ν) «унизу, знизу» | грецька |
| νέρτερος «нижній» | грецька |
| nord | давньоверхньонімецька |
| narakaḥ «пекло» | давньоіндійська |
| norðr «тс.» | давньоісландська |
| Nord | нововерхньонімецька |
| nordowy «північний» | польська |
| норд | російська |
| нòрдūjскū | сербохорватська |
| nordický «північноєвропейський» | словацька |
| nórdijski «тс.» | словенська |
| nordický «північноєвропейський» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України